Post has attachment

Post has attachment
Дощ полив, і день такий полив'яний.
Все блищить, і люди як нові.
Лиш дідок старесенький, кропив'яний,
блискавки визбирує в траві.

Струшується сад, як парасолька.
Мокрі ниви, і порожній шлях...
Ген корів розсипана квасолька
доганяє хмари у полях.
*
вірш - Ліна Костенко
фото - моє, руці донечок бавляться з дощиком
Photo

Post has attachment
мої
Photo
Photo
16.07.17
2 Photos - View album

Post has attachment
Чорні черешні при білій хаті,
Ходи, дівчино, черешні рвати.
Черешні рвати, черешні їсти,
Скажи, дівчино, де маю сісти.

Сідай, леґіню, отам у сіно,
А то не сіно, а п’яне вино.
Нехай нам зірка стане за свідка –
Черешні чорні, з ночі не видко.

Доки ми їли, скільки хотіли,
А зорі білі чомусь тремтіли.
Чорні черешні уже відходять,
А гордий леґінь більше не ходить.

Чорні черешні при білій хаті,
Ходи, дівчино, черешні рвати.
Черешні рвати, черешні їсти,
Скажи, дівчино, де маю сісти.
*
пісня - здається народна, у виконанні Марії Бурмаки
фото - моє, останні черешні 2017 року
Photo
Wait while more posts are being loaded