Post has attachment
Антимонопольний комітет України (АМКУ) подав до господарського суду міста Києва позов, у якому вимагає стягнути з російської компанії «Газпром» штраф та зобов’язати його припинити зловживати своїм монопольним становищем. У прес-службі комітету нагадують, що у січні 2016 року комітет оштрафував «Газпром» на 86 мільярдів гривень за «зловживання монопольним становищем на ринку транзиту природного газу через українську газотранспортну систему». Термін виконання цього рішення закінчився 4 травня, компанія «Газпром» оскаржила його, але суди всіх інстанцій, зокрема і Верховний суд України, відмовили російській компанії у задоволенні скарги, додали в АМКУ. У січні після рішення АМКУ російська компанія «Газпром» заперечила звинувачення у зловживанні монопольним становищем на ринку транзиту природного газу. У «Газпромі» назвали рішення АМКУ «нічим іншим, як спробою вчинити тиск» на російську компанію, і пообіцяли «захищати свої права й інтереси всіма можливими з правового погляду методами». Наприкінці квітня 2015 року тодішній прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк звернувся до АМКУ з проханням почати розслідування щодо «Газпрому», оскільки його дії на українському ринку завдають шкоди українській економіці, а сама компанія діє на «дискримінаційних, фактично неконкурентних умовах».


Post has attachment
«Я врахував дискусію з президентом та відкличу цей законопроект» – Ігор Гринів про поправки до закону


Post has attachment
Парламент дав «зелене світло» пародіям, попурі і карикатурам, ухваливши зміну до закону про авторське право. Депутати також подякували гумористам за те, що вони висміюють політиків.


Post has attachment
Представник України у Тристоронній контактній групі, колишній президент Леонід Кучма заявив, що підтримувані Росією сепаратисти на частині Донбасу зривають мирний процес. «Ми за подіями, що відбуваються останніми днями, бачимо, що та сторона не дотримується домовленостей. Напевно, з єдиною метою: зірвати взагалі весь цей переговорний процес. І я не думаю, що за цим стоять маленькі командири – це серйозне політичне рішення, яке тягне дуже серйозні наслідки в цілому», – заявив Кучма, перебуваючи в Житомирській області. За його словами, за таких умов українській стороні «нічого не залишається, окрім як у середу в Мінську (на засіданні Тристоронньої контактної групи 5 жовтня – ред.) поставити питання руба: хлопці, або давайте ми скажемо, що ми нездатні вирішувати такі проблеми, або що? Побачимо». «Але грати, пробачте, в піддавки вже не можна», – наголосив представник України. Крім того, за словами Кучми, цю ситуацію має бути доведено до відома «всього світу, насамперед керівників Німеччини та Франції, які головні, можна сказати, в «нормандському форматі», … щоб вони перестали таку миротворчу позицію займати, яку, як ми бачимо, вони займають останнім часом». На запитання про попередні «вибори»-«праймеріз», які готують нині на окупованих територіях частини Донбасу, Кучма заявив: «Якщо вони це зроблять, вони дійсно покажуть, що з ними домовлятися не можна. Це такий висновок, який ми маємо зробити з таких заяв». Засідання Тристоронньої контактної групи у вигляді скайп-конференції було заплановане на п’ятницю, але в четвер стало відомо, що воно не відбудеться через відмову представника сепаратистів. 21 вересня Тристороння контрактна група підписала рамкове рішення про відведення військ і озброєння у трьох зонах на лінії розмежування – Станиці Луганській, Золотому і Петрівському. Воно має почати діяти тільки після досягнення стійкого режиму припинення вогню. Але обстріли тривають далі, сторони заперечують свою вину в них і звинувачують іншу сторону у провокаціях.


Post has attachment
Папа Римський Франциск провів на стадіоні в Тбілісі месу на другий день своєї поїздки на Кавказ, який орієнтований на проповіді релігійної терпимості і миру. У своїй проповіді Франциск закликав католиків знайти розраду в Богові, а не бути «засмученими відсутністю гармонії навколо нас». Грузинська православна вирішила не відправляти офіційну делегацію на месу на стадіоні імені Михайла Месхі, кажучи, що православні віряни не можуть брати участь в католицьких службах. У Грузії проживають переважно християни східного обряду, але, за оцінками Ватикану, в цій країні є також католицька меншина – 2,5 відсотка. Після прибуття в Тбілісі 30 вересня Франциск зустрівся з президентом Грузії Ґіорґі Марґвелашвілі і закликав до поваги міжнародного права і суверенних прав народів. Його заява, хоч і виважена, розглядалася як неявна критика Росії, яка тримає військовий контингент в сепаратистських регіонах Грузії Абхазії та Південної Осетії. 2 жовтня понтифік вирушить до Баку для участі в літургії у католицькому храмі Непорочного зачаття Діви Марії. Пізніше він відвідає меморіал загиблих у боротьбі за незалежність і зустрінеться з керівниками уряду. Візит папи до Азербайджану завершиться низкою міжрелігійних зустрічей, в тому числі в мечеті імені Гейдара Алієва.


Post has attachment
Папа Римський Франциск прибув до Грузії на початку свого триденного візиту до регіону, в перебігу якого він також має відвідати Азербайджан і зустрітися з політичними й релігійними лідерами обох країн. У Тбілісі його привітали президент Грузії Ґіорґі Марґвелашвілі і патріарх Грузинської православної церкви Ілля II. Відтак понтифік мав із президентом приватну зустріч у президентському палаці. Пізніше у п’ятницю папа, як очікують, виступить із закликом до миру в Сирії й Іраці, де від рук ісламістських екстремістів потерпають тамтешні християни й де російські й сирійські війська ведуть наступ на частину сирійського міста Алеппо з сотнями тисяч цивільних мешканців, що його папа вже рішуче засуджував днями, заявивши, що відповідальні за нього «відповідатимуть за це перед Господом». Також на п’ятницю запланована окрема молитва папи за мир у храмі Халдейської католицької церкви у Тбілісі разом із проводом цієї церкви, більшість вірних якої живе в Іраку і значна частина в Сирії. У неділю папа Франциск має вирушити до Баку і провести службу божу в римо-католицькому храмі Непорочного зачаття, а також відвідати пам’ятник загиблим у боротьбі за незалежність країни й зустрітися з чільними посадовцями. На завершення візиту до Азербайджану папа має взяти участь у серії міжрелігійних зустрічей, зокрема, з шейхом мусульман Кавказу в мечеті імені Гейдара Алієва, небіжчика-колишнього президента Азербайджану.


Post has attachment
Канцлер Німеччини Анґела Меркель у телефонній розмові з президентом Росії Володимиром Путіним закликала його стабілізувати нестійке перемир’я на сході України, повідомив речник німецького уряду. За його словами, канцлер також закликала російського керівника продовжити виконання мінських домовленостей про врегулювання на частині Донбасу. У Кремлі, зі свого боку, в повідомленні про цю ж розмову заявили, що в її перебігу Путін «висловив сподівання, що українська сторона … утримається від збройних провокацій у зоні конфлікту і піде нарешті на реальні кроки до виконання її політичних зобов’язань». Крім того, в перебігу розмови був «узгоджений графік подальших контактів у «нормандському форматі» на різних рівнях», мовиться в повідомленні прес-служби Кремля. В Україні й на Заході звертають увагу, що в той час як Київ іде шляхом виконання мінських домовленостей, Росія і підтримувані нею сепаратисти на частині Донбасу практично не виконують своїх зобов’язань. У першу чергу це стосується зобов’язань щодо безпеки: виведення з території України російських військ і найманців та військової техніки і роззброєння місцевих незаконних збройних формувань, створення на непідконтрольній Києву ділянці українсько-російського кордону зони безпеки під моніторингом і за верифікації ОБСЄ тощо. Також невиконаним зобов’язанням є звільнення заручників і незаконно утримуваних осіб. Росія ж заявляє, що до «внутрішньоукраїнського», за її словами, конфлікту на частині Донбасу вона ніяк не причетна, ніяких її військ, найманців і озброєнь там немає, хіба що окремі «добровольці», на яких вона ніяк не може вплинути, і ніяких зобов’язань за мінськими угодами вона на себе не брала, бо підписувала їх, мовляв, не як учасник, а як «гарант». Натомість Москва постійно вимагає від Києва «політичних кроків», таких, як місцевих виборів відповідно до вимог сепаратистів, щоб легітимізувати їх, амністії для всіх бойовиків, включно з тими, хто скоїв тяжкі злочини, запровадження «особливого статусу Донбасу» тощо, негайно, без виконання безпекових передумов, на яких наполягають Київ і Захід.


Post has attachment
У центрі Києва в парку Шевченка відкрилося «Місто професій» – проект, започаткований громадськими активістами. Завдання проекту – дати можливість кожній дитині спробувати себе в різних професіях. Нинішнє «Місто професій» знайомить дітей з професіями лікаря, пожежника, криміналіста, кінолога, поліцейського, журналіста. Як пояснили Радіо Свобода у координаційному центрі «Міста професій», механізм здійснення проекту наступна: у міському парку упродовж кількох годин розгортається імпровізоване містечко з професіями, діти отримують паспорт і мають можливість «влаштуватися на роботу», найкращі з них отримують «зарплату», яку можна витратити у крамниці із солодощами. Проект «Місто професій» діятиме лише сьогодні. У вересні Верховна Рада рекомендувала Кабінету міністрів України запровадити профорієнтаційне тестування для школярів з метою надання їм допомоги в оптимальному виборі напряму професійної діяльності.


Post has attachment
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров відмовився вибачатися за катастрофу літака «Малайзійських авіаліній» на Донбасі в 2014 році після доповіді міжнародної комісії, за висновком якої комплекс «Бук», з якого збили літак, прибув на Донбас із Росії, а потім був вивезений назад. Про це Лавров сказав в інтерв’ю «Бі-Бі-Сі». «Вибачитися за що?» – запитав він у відповідь на запитання ведучого. За словами російського міністра, Росія хоче дочекатися остаточних результатів розслідування, оскільки воно ще не завершене. «Є сто імен, що фігурують у розслідуванні, але вони поки що навіть не проходять як підозрювані», – додав він. Лавров також додав, що Росія оприлюднила і надала комісії «величезний обсяг» даних про катастрофу літака, але не отримала на них реакції. 28 вересня міжнародна Спільна слідча група під керівництвом прокуратури Нідерландів оголосила перші проміжні підсумки розслідування катастрофи літака рейсу MH17. У доповіді вказано, що зенітно-ракетна установка «Бук», з якої збили «Боїнг», була доставлена на територію України з Росії і повернулася до Росії після обстрілу. Місцем запуску ракети слідчі назвали околиці селища Первомайський поблизу Сніжного на Донеччині. Ця територія перебуває під контролем підтримуваних Росією сепаратистів. У число підозрюваних, згідно з доповіддю, – близько 100 осіб. Водночас слідчі заявили, що наразі не можуть говорити про причетність Росії як країни до збиття літака. За їхніми словами, встановлення винних у трагедії стане наступним етапом слідства. При цьому слідство наголосило, що має докази всіх своїх оголошених результатів, які вважає безсумнівними й переконливими, але свідомо не називає їх зараз, бо вони будуть представлені вже на суді, що має відбутися у кримінальній справі про збиття літака і вбивство людей у ньому. Термін розслідування катастрофи продовжили до початку 2018 року. У Міністерстві закордонних справ Росії назвали слідство у справі про катастрофу «Боїнга» «упередженим і політично мотивованим».


Post has attachment
Wait while more posts are being loaded