Post is pinned.Post has shared content
Педагогічна техніка – основа навчальної успішності учнів.
Аналіз рівня навченості учнів однієї групи свідчить, що з різних предметів він різний. Виникає питання «Чому так?». Це можна пояснити різними речами: потенціалом учнів, темпераментом, рівнем навченості чи зацікавленістю дитини тим чи іншим предметом. Але значною мірою – педагогічною майстерністю викладача, його мистецтвом управляти аудиторією. Виявляється зовсім не другорядне значення має те, як ми реалізовуємо на уроці свої професійно фахові знання, доводимо навчальний матеріал до кожного учня. На такі питання відповідає техніка педагогічної діяльності викладача.
Дослівний переклад грецького слова «техніка» - мистецтво, майстерність. Педагогічна техніка – комплекс знань, умінь і навичок, необхідних педагогові для чіткої та ефективної організації навчальних занять, ефективного застосування на практиці обраних методів педагогічного впливу, як на окремих учнів, так і на дитячий колектив у цілому.
Поняття «педагогічна техніка» містить дві групи складових:
І група – пов’язана з умінням викладача управляти своєю поведінкою (жестами, мімікою), з володінням емоціями, настроєм для знаття зайвого психологічного напруження, збудження, для творчого самопочуття тощо.
ІІ група – пов’язана з умінням впливати на особистість і колектив, технікою організації контакту, управління педагогічним спілкуванням, організацією колективної творчої навчально-пізнавальної діяльності учнів.
Тобто, педагогічна техніка – це уміння викладача володіти своєю поведінкою, емоціями, настроєм та організація колективної діяльності учнів.
Вирішення кожного з освітніх завдань вимагає використання не тільки одної, а відразу кількох конкретних педагогічних технік. В арсеналі кожного викладача та майстра багато прийомів, я хочу закцентувати вашу увагу на тих прийомах, які я використовую на уроках математики, і які ви можливо запозичите для себе.
Знайомство.
Якщо ви йдете в незнайому групу – намагайтеся викликати найприємніше враження, адже «Майже у всіх справах найваще - початок», вважав Ж.-Ж. Руссо. Перші хвилини спілкування особливо важкі і для промовця і для слухачів. Учні ловлять кожне слово і уважно за вами стежать. Перший урок у чомусь зумовлює наступну роботу у цій групі. Замість нудного, банального і абсолютно даремного (на мою думку) знайомства за журналом запропонуйте їм представитися таким чином:
1 спосіб. Нехай кожен з учнів продовжить речення «Не хочу хвалитися, але я …» і розкаже про себе щось важливе та значуще для нього особисто.
2 спосіб. Запропонуйте сказати «Я…» та вказати про себе три прикметники, які якнайкраще характеризують учня.
3 спосіб. Якщо група вже сформована давно, то кожен з учнів може продовжити речення «А Ви знали, що мій сусід по парті…» і назве одне з досягнень свого одногрупника.
4 спосіб. Ланцюжок. Кожен називає своє ім’я та ім’я учнів, як сидять перед ним.
Тут важливо щоб викладач перший починав таке привітання та знайомство і підбадьорював усіх учнів. Повірте такого знайомства учні довго не забудуть і будуть пам’ятати імена усіх своїх одногрупників.
Початок уроку.
Кожен викладач готується до уроку. Здається все продумано до деталей, розрахована кожна хвилина, а урок не вдався. У чому причина? Найчастіше урок не виходить тому, що учні так і не налаштувалися на «потрібну хвилю». Ось ситуація: ми заходимо до кабінету, а перед цим був урок фізкультури. В класі метушня: один учень завершує переодягання, хтось доїдає бутерброд (фізичне навантаження, можливо, спровокувало апетит), інші учні запізнилися тощо. Що робити викладачу? Як почати урок?
Педагогічна наука дає такі поради щодо подібних ситуацій: застосуйте прийом фокусування, що потребує концентрування учнями уваги до того, як почнеться урок. Для цього викладачу просто варто говорити тихіше.
Або наступна ситуація: ми заходимо до кабінету, а перед цим учні два уроки писали контрольну. Вони сидять стомлені з відчуженим виглядом. Що робити викладачу? Як почати урок?
Педагогічна наука радить застосовувати прийом комунікативної атаки.
Комунікативна атака – це завоювання ініціативи у спілкуванні й цілісної комунікативної переваги, що згодом забезпечить управління спілкуванням у групі. Потрібні вражаючі дії, слова і учні не лише налаштуються на «хвилю» викладача, але змусять замовкнути того, хто заважає слухати. У цій ситуації звичайний початок уроку навіює нудьгу, створює враження, що нічого нового і цікавого сказано не буде і слухати вас перестають. І, навпаки, захоплюючий початок та цікаві фрази викладача пробуджують цікавість. Я у такій ситуації я починаю урок з фраз «Вчора я на сайті зустріла…», «А чи знаєте ви…», «Чи не замислювалися Ви над тим чому у фільмі «Матриця» однією з тем заставок є послідовність нулів та одиниць?». Якщо це початок теми я маю заготовки з вступних тестів для прийому на роботу і пропоную розв’язати їх наголошуючи, що після вивчення теми учні зможуть такі тести розв’язати з легкістю. Тобто нам з вами необхідно в найкоротші терміни ввійти в контакт з групою і створити єдине інформаційне поле. Я помітила, що сприйняття матеріалу буде вищим, якщо на початку уроку висловити думки співзвучні настрою підлітків. При підготовці до уроку варто мати кілька заготовок. Намагайтеся бути готовими до будь яких несподіванок.
Етап оголошення теми і мотивація навчальної діяльності.
Ситуація: оголошення викладачем теми уроку не викликає ніякого ентузіазму, дехто вже приготувався займатися своїми справами чи спокійно досидіти до перерви. Що робити? Як зацікавити учнів?
Педагогічна наука радить: мотивувати важливість серйозної роботи. Тут викладачу важливо пояснити учням значення досліджуваного матеріалу для подальшої практичної діяльності, для пізнання інших наук, для побудови цілісної системи знань з цього предмета, які будуть потрібні на контрольній чи проходженні ЗНО, для працевлаштування та ін..
Але як підвищити інтерес до матеріалу уроку? Можна використати наступні педагогічні прийоми:
Приваблива мета – перед учнем ставиться проста, зрозуміла і приваблива для нього мета, що стає для нього особистісно-значимою, і він залучається до запланованої викладачем навчальної діяльності. Наприклад при вивчені теми «Відсоткові розрахунки» можна задати питання: Чи знаєте як вас обдурюють в магазинах? Скільки я зароблю якщо буду користуватися послугою Приватбанка «Копілка»? тощо.
Подив – викладач подає навчальний матеріал у такій формі, що навіть повсякденне стає дивним. Наприклад, вивчаючи тему «Множини», можна поставити завдання: «Назвіть найбільше число», при обговоренні учні з подивом визнають, що найбільшого числа немає, вивчаючи тему «Математична логіка» – «Мислити шкідливо?», при вивчені теми «Комбінаторика» – «Яка ймовірність народитися генієм?» тощо.
Відповідь, на яку дається певний час – на початку уроку викладач ставить проблемне запитання, правильну відповідь до якого учень зможе сформулювати, отримавши необхідну інформацію під час уроку. Наприклад, при вивчені теми «Числові послідовності» - «Що значить бути послідовним?» або «Чи варто в наш час бути послідовним?» при застосуванні цього методу важливо дати відповідь на поставлене питання в кінці уроку або пари.
Фантастичне запитання – викладач моделює фантастичну ситуацію. Наприклад, вивчаючи тему «Геометричні фігури» можна уявити ситуацію, що учні попали на безлюдний острів і дати відповідь на запитання: «Чи допоможе тобі математика вижити на безлюдному острові?»
Помилка в поясненні – пояснюючи матеріал, викладач навмисно допускає помилки. Цей метод ефективний на уроках узагальнення або на практичних заняттях. При цьому я попереджаю учнів про свій намір і в кінці уроку, тим хто шукав і вказував помилки виставляю оцінки.
Аукціон – це прийом репродукції знань. Задається тема. Найвищу оцінку отримує той учень, який останнім назве термін (ім'я, подію, назву й т.п.) пов’язаний з даною темою. Наприклад, при вивчені «Функції та їх властивості» учням можна запропонувати назвати усі терміни, пов'язані з цією темою. При цьому методі я досягаю декількох результатів. По-перше, я дізнаюся про залишкові знання учнів з даної теми, оскільки, вона є однією з перших тем на І-му курсі, і я маю уявлення про те, як будувати свої наступні уроки. По-друге, ми з учнями повторюємо усі терміни і поняття за декілька хвилин на початку уроку, по-третє, я дізнаюся хто в групі активний і один учень отримує оцінку.
Постав запитання – перед вивченням навчального тексту учням дається завдання скласти до нього ряд запитань, які би починалися зі слів «Що…», «Чому..», «Де…» й т. д.. Зауважте, удало поставлене запитання – це вже половина відповіді. Тут доцільно обмежити кількість запитань і час на їх складання. Підбиваючи підсумки потрібно відзначити найкращі запитання, тут же пропонуючи учням відповісти на них. Погодьтесь, скласти запитання не так уже й просто, це іноді важко зробити і досвідченому педагогові. А вірно сформоване запитання означає, що учень окреслює те коло знань, яке в нього є, і те коло невідомого, про яке він хотів би дізнатися. У цьому методі необхідно спільно з учнями ранжувати запитання до моменту виставлення за них оцінок:
1) Запитання, спрямовані на репродукцію знань, які вимагають точного відтворення інформації, подій, фактів. Такі запитання починаються «Хто…?», «Що…?», «Коли…?», «Скільки…?» та ін..
2) Запитання, спрямовані на репродукцію процесу. Такі запитання починаються «Як…?», «Яким чином…?» та ін..
3) Запитання на з’ясування причинно-наслідкових зв’язків. Починаються «Чому…?», «У чому причина…?» та ін..
4) Запитання, які потребують аналізу та синтезу нових знань. Починаються «Доведіть…», «Що спільного…», «Вкажіть відмінності…», «Порівняйте…» та ін..
Таким чином, учень з допомогою вчителя перетворює поставлену перед ним навчальну мету на низку навчальних завдань, які він сам собі і створює. Це прийом педагогічної техніки дуже ефективний, як самостійний дидактичний інструмент, так і в контексті технології критичного мислення, техніці активно-продуктивного навчання.
Етап оголошення теми і мотивація навчальної діяльності.
Ситуація: дехто з учнів класу стомився, почав займатися своїми справами: шепотіння, записки, літачки та подібне. Що ж робити? Як зосередити увагу учнів? Які прийоми використати?
Психологи твердять, що увага активізується трьома видами подразників: новими, контрастними і значимими.
Значним навчальний матеріал стає для учня, якщо він насамперед цікавий, якщо учень розуміє необхідність його вивчення, якщо він усвідомлює неминучість цілісного системного контролю з даного предмета (та сама мотивація, про яку я згадувала).
Новизна подразників забезпечується, насамперед зміною видів навчальної діяльності, розмаїттям наочно-практичного матеріалу. Важливу роль відіграє стиль викладання, манери та мова викладача. Багатство та образність мови, її емоційна насиченість – важливий каталізатор учнівської уваги. І, навпаки, емоційна і змістовна бляклість мови – найсильніший пригнічувач учнівської уваги.
Контрастний показник – це новий стосовно попередніх (пауза, вигук тощо)
Педагогічна наука радить застосовувати ще й такі прийоми:
• прийом ненав’язливого втручання: «згадування імені»;
• прийом невербальних сигналів: вираз обличчя, поза, жести;
• гуманні «я-посилання», які бувають трьох типів:
• а) опис поведінки дітей: «Коли ви говорите одночасно зі мною, то…»;
• б) враження, яке ця поведінка викликає у вчителя: «Я маю зупинити пояснення, бо…»;
• в) опис почуттів, які ця поведінка породжує в душі вчителя: «…це засмучує мене».
• частіше хваліть учнів, пам’ятайте, що ви оцінюєте кінцевий результат, а учень усі свої старання та намагання.
І все-таки найголовніша основа уваги учнів – це раціональна організація їхньої діяльності на уроці, бо увага, як стан психіки, можлива лише тоді, коли пропонується значима, цікава діяльність, яка потребує певних зусиль. Викладач має добре зрозуміти, що вимога: «Будьте уважні!» стимулює лише уважних учнів. Увага дуже погано підкоряється наказам.
На жаль, ідеальних викладачів, як і ідеальних людей не буває, але прагнути до ідеалу треба. Педагогічна техніка – змінна величина, її можна опановувати, вдосконалювати, шліфувати, доводячи до досконалості. Цього я всім нам дуже бажаю!
Яцунова Г.І.

Photo

Post has shared content
Стаття «Використання інноваційних технологій на уроках теоретичного навчання як умова ефективної підготовки кваліфікованих робітників і молодших спеціалістів»

В умовах розбудови незалежної держави особливе місце і значення належить освіті. Процес реформування профтехосвіти характеризується пошуками таких педагогічних технологій, які б максимально сприяли формуванню соціально активної, творчої особистості.

Зараз відбувається дуже швидкий розвиток будівельної індустрії. Швидко з'являються нові технології та матеріали. Навіть в умовах світової кризи, темпи і обсяги будівництва нових будівель і споруд майже не зменшилися. Але конкуренція на ринку праці будівельників стала біль гострою. Тому ще більшої гостроти набуває питання підготовки в нашому училищі дійсно конкуренто спроможних кадрів.

Спеціалістів, що не тільки будуть володіти класичними технологіями будівництва, а зможуть при необхідності швидко перестроїтися на нове. Для цього я, як викладач повинен прикласти максимум зусиль при вихованні і при формуванні знань та навичок у наших учнів, формувати в них творчий потенціал, бажання самостійно отримувати знання і використовувати їх на практиці.

З огляду на важливість і актуальність поставлених завдань, я вибрав для себе проблему: "Компетентністна спрямованість через деференційний та індивідуальний підхід, на уроках теоретичного навчання зі спеціальних предметів."

За час роботи в училищі я зрозумів, що автоматичне викладання інформації на уроках, на сьогоднішній день, немає сенсу. Необхідно створити таку ситуацію, при якій учні самостійно будуть вирішувати проблемні питання опираючись на засвоєні знання або засвоюючи знання на уроці.

Основний принцип, якого дотримуюсь в роботі з учнями: навчання і виховання – складові єдиного процесу, формування висококваліфікованого робітника. Як викладач постійно працюю над удосконаленням своєї педагогічної майстерності, беру активну участь в засіданнях циклової комісії, виступаю на педагогічних читаннях, школі активних форм і методів навчання, місячники з інтегрованих професій.

Впроваджуючи активні та інтерактивні методи навчання, віддаю перевагу тим, які дозволяють в повній мірі донести до учнів зміст навчальної інформації, активізувати їх пізнавальну діяльність, реалізувати проблемно-розвиваючий, творчий характер навчання. Впровадження диференційного та індивідуального навчання як засобу активізації пізнавальної діяльності учнів, визначають моє педагогічне кредо:

"Учень – це не посудина,
яку потрібно наповнювати,
а факел, який треба запалити"
К. Ушинський

Враховуючи рівень підготовки учнів, які поступають в наше училище, я намагаюсь не тільки подати інформацію, а й привити звичку до самостійної роботи з спеціальною літературою. Особливо це стає актуальним коли учні переходять на ІІ ступень навчання в групи 4-го, 5-го курсу.

Наприклад, під час виконання курсових робіт з предмету "Будівельні конструкції" учні самостійно, за допомогою каталогів, вибирають необхідні залізобетонні конструкції, приймають об'ємно - планувальне рішення будівлі тощо. При виконанні розрахунково-графічних робіт, учні користуючись робочими кресленнями реально існуючих будівель визначають обсяг робіт. В другій роботі вони на основі цих обсягів складають локальний кошторис використовуючи ДБН, РЕСН та інші нормативні документи.

Основним джерелом інформації я вважаю підручник, але широко використовую і інші джерела: технічні журнали, спеціальна література по будівництву, СНіПи, Інтернет, телевізійні спеціалізовані передачі та багато іншого.

На уроках спеціальної технології використовую різні форми роботи – індивідуальну, парну, групову в залежності від проблеми яка поставлена на уроці.

Головним на уроці, вважаю, щоб в процесі навчання було задіяно, як найбільша кількість учнів.

Дуже велике значення для якісного проведення уроку має комплексно – методичне забезпечення. Без нього неможливо досягти будь якої активізації учнів на уроці. Багато уваги приділяю також вихованню в процесі викладання предмету. Намагаюсь сформувати в учнів активну громадську позицію, дисциплінованість, відповідальність та інше.

За висловом В. Сухомлинського: "Всі наші задуми, пошуки перетворюються на порох на мертву мумію, якщо не має дитячого бажання вчитися". Цей вислів допоміг мені, зрозуміти, що потрібно глибоко вивчати методику викладання, знайомитися із новітніми педагогічними технологіями.

Спочатку ознайомився з досвідом своїх колег, потім опрацював методичні настанови обласного управління щодо проведення сучасних уроків, спеціальну педагогічну літературу. І дійсно, самостійні думки виникають тільки із "самостійно отриманих знань", як сказав великий педагог К. Ушинський. Тому основною метою своєї педагогічної праці вважаю допомогу кожному учневі певною мірою реалізувати свої здібності, виховувати та прищеплювати любов до предмету до обраної професії.

В своїй роботі уникаю будь-якого бюрократизму, звожу до мінімуму контролюючі функції, натомість привожу їх у площину співпраці, взаємодопомоги, створюю в учнівському колективі клімат, що сприяє повному взаєморозумінню, дружній підтримці один одного. Самокритично оцінюю свою діяльність, свої результати, намагаюсь швидко адаптуватись до інноваційних процесів, що з’являються в педагогічній науці, в будівництві, впроваджую їх у навчально-виховний процес.

Зацікавив мене зміст інновацій тим, що це є змістом оптимізація і інтенсифікація навчального процесу через новітні технології будівництва.

Мета впровадження інновацій:

побудова навчального процесу на основі закономірностей і принципів навчання, осмислення, наукове обґрунтування вибору найкращого для конкретних умов варіанту побудови уроку і навчального процесу в цілому;
підвищення якості підготовки мулярів, монтажників, молодших спеціалістів, їх адаптація до сучасних умов виробництва;
поліпшення матеріально-технічного і навчально-методичного забезпечення професії (предмету).
На мою думку, результативністю впровадження нових виробничих технологій в професійно-теоретичну підготовку мулярів, монтажників, молодших спеціалістів:
учні І курсу адаптуються до умов виробництва;
рівень підготовки кваліфікованих робітників на належному рівні (не має нарікань з боку роботодавців на підготовку учнів);
поповнюється комплексно-методичне забезпечення професій (кабінетів);
зростає рівень успішності в групі
налагоджено зв’язок з підприємствами, приватними особами;
оновлюється методика проведення уроків (мультимедійна система, ТСО);
спостерігається ріст професійної майстерності викладача;
збільшується щорічно кількість учнів, які після закінчення І ступеню навчання, продовжують навчатись на ІІ ступені у групах ВПУ. Залишаються працювати в училищі майстрами виробничого навчання;
йде потужний пошук по всіх ключових параметрах нових форм роботи з учнями з обраних професій.

Нині важливо не тільки дати учням міцні знання і навички з технічних предметів, а й розвинути їхнє мислення, зацікавити вивченням спеціальних предметів, привчати працювати самостійно, щоб закінчивши вище професійне училище № 17, вони могли самостійно підвищувати свою кваліфікацію в майбутній трудовій діяльності.
Автор: Івахненко Євген Олександрович
Посада: викладач спецдисциплін.



Post has shared content
Завдяки вивченню дисциплін "АТ в Інтернеті", "Програмне забезпечення ЕОМ" та "Основи Інтернету" я навчилась користуватися цифровими технологіями на потрібному рівні. Я впевнена, що знання та вміння отримані під час вивчення цих дисциплін знадобляться у подальшому навчанні та професійній діяльності.
Photo

Post has shared content
Wait while more posts are being loaded