Post has attachment
Wgywanistj bukw w ukrajynomownyx tekstax (na osnowi korpusu «Grac» — 24 974 dokumentiw, w jakyx 192 962 109 sliw).

Bez zmin i prjame perenesennja na moju latinjku. Zauwagu, ctco pry neprjamomu: suttjewo zbiljcutjsja (perewagno tcerez zapozytcenni slowa) q (kotra zaraz na megi poxybky), e, j, b i t, a h i f (j tak nepytomyj zwuk) zmencutjsja; skladnici obstawyny z i i y (xotca rignytsja mig nymy j tak ne welyka). Takog wydno, jak qrafik staw riwnice.

Sama moja latinjka tut:
https://plus.google.com/103192824832709007261/posts/f82RWsv1Wti
Photo
Photo
8/28/18
2 Photos - View album

Post has shared content

Post has attachment
Шчо ж, запропонују і власну.

Складні букви, як:
1. Јотовані ґолосні: я, ю, є, ї, йо.
2. Афрікати: ц, ч, дз, дж.
3. 2 звуки щ.

Розкладајутьсьа (дејакі вже) на:
1. йа, йу, йе, йі, йи, йо.
2. тс, тш, дз, дж.
3. шч — штш.

Тепер переносимо на латіньку

1. Звичајево і усталено й передајетьсьа јак j. Не бачу перешкод дльа цьоґо, а також можна застосувати Південословјаньськиј досвід — додаткове позначенньа ь, коли післьа приґолосноґо: sim'ja, djadjko.

2. З тс та дз вже все просто і знајомо: ts dz. А ось дальі складніше: c вже не може бути ц, ч, чом би не застосувати c јак ш? Можна піти дальі — c, g походьать від ґрецькоґо Гама (відки наші г, ґ), тому схожість не дивна. А ось s, z теж схожі між собоју. Шчо шче спільноґо? Вони парні приґолосні: ґлухиј — ѕвінькиј! Тому ч стаје tc, а дж — dg. Ґм, а шчо ж тоді позначатиме г, ґ? Про це пізніше.

3. Без проблем ctc — схожа на перевернуту стару щ, коли хвостик був серединоју.

Тепер розбирајемо залишки:

в позначатиме w, бо такиј стан звуку је нормальним. Алофону ў не бачу сенсу, бо мајемо багато алофонів, крім цього. Так, букви v не матимемо.

х стаје x, а парна ѕвінька ґ — h: ґотель — hotelj. Ось наша ж јак g теж зручна і знов підходить: boh — boge.

г стаје q. Чому? По-перше, давньа латіньська маје такоґо досвіду. По-друґе, зазвичај вона позначаје к чи кв, де к — наша ґлуха пара до г, котру колись так і записували кг через московські заборони на власну абетку. q схожа на g. Також дејакі абетки вже вживајуть так, наприклад Азербајџаньська. Також вона вжив рідкиј і східниј. Баґато непоганих причин, еґе?

Тепер про дејаких правописних речеј:

— Апостроф граје стару роль, також і дльа афрікатів чи подвојень: korot’ce. Дльа [необовјазкове] розмежуванньа складів раџу дефіс, јак в инших латіньських мов: wid-gyty, naj-aktiwnicyj, z-oraty, spets-slugba.

— Подвојенньа: чч — tcc, цц – tss і так дальі, тобто Nimetccyna, mitssju.

Висновок:

+ Нема допоміжних знаків
+ Зручне відміньуванньа
+ Одразу місцьами звуково крашче передаје: institutsjka (інстітуцька, а не јак за чинним правописом)
+ Двознаків мало, припадајуть лиш на афрікати і логічно (порівньајте з cz чи ch, котрі роздільно читајутьсьа [наприклад] јак цз та цг). Особливо це помітно на шч, котра зазвачај в таких випадках передајетьсьа 4 буквами, а тут 3.

− Навантаженньа на j. Однак може стати мовноју особливостьу.
− Стариј построф досьі існује.
Photo

Post has shared content
Казахстан переходить з кирилиці на латинську абетку, поширену в західних країнах. Як відбуватиметься перехід і якими будуть його економічні наслідки?

Вітряним лютневим ранком уряд Казахстану ухвалив невелику, але надзвичайно важливу поправку до реформи, яка раніше викликала бурхливу реакцію громадськості.

“Ось ця чудова!” – вигукує Ассет Кайпієв, співвласник невеликого ресторанчику в столиці Казахстану Астані. Він дивиться на останню версію нової абетки, схвалену президентом Нурсултаном Назарбаєвим.

Новий латинський алфавіт замість кирилиці, якою Казахстан користувався до цього часу, уряд ухвалив ще в жовтні.

Казахи, однак, зустріли нововведення дуже критично – рідкісний випадок для країни, де демократія має номінальний характер, а більшість рішень ухвалюються залізною волею президента, який керує країною вже майже три десятиліття.

Найбільше обурення критиків викликало використання апострофів, якими було запропоновано позначати характерні для казахської мови звуки.

Другий варіант, який сподобався Кайпієву, застосовує над додатковими літерами так званий “акутовий наголос” (діакритичний знак у вигляді невеликої косої риски).

Так, наприклад, назва “Республіка Казахстан” у першій версії виглядала Qazaqstan Respy’bli’kasy, а в другій, без апострофів, – Qazaqstan Respýblıkasy.

Аж раптом пан Кайпієв усвідомлює, що йому доведеться змінити назву свого ресторану, який він відкрив у грудні минулого року. Тоді, за першим варіантом абетки, назва закладу виглядала як Sa’biz.

Тепер йому доведеться переробляти всі рекламні проспекти, написи на підставках для серветок та меню, а також назву ресторану на вході.

Поспішивши з новим написанням, Кайпієв не міг передбачити, що уряд ухвалить другу версію. Перехід на оновлений варіант орфографії – Sábiz – коштуватиме йому близько 3000 доларів.

Проблеми, з якими зіткнулися Кайпієв та інші власники малого бізнесу, державі доведеться вирішувати в значно більшому масштабі.

Повний перехід на латинку має відбутися до 2025 року – досить амбіційна мета для країни, де більшість населення все ще вільніше розмовляє російською мовою, ніж казахською.
Рідна мова

За даними перепису населення 2016 року, етнічні казахи складають близько двох третин населення, тоді як етнічні росіяни – близько 20%.

Але роки радянської влади призвели до того, що російською говорять майже всі в країні – приблизно 94% 18-мільйонного населення. Казахська мова – на другому місці – 74%.

Більше говорять російською у північних провінціях та великих містах, як-от Алмати і Астані.

Російську тут використовують як на вулиці, так і в державних установах. Але на півдні і заході країни казахська лунає частіше.

Наслідком радянської влади є тотальне поширення російської мови в країні

Як і спілкування російською в елітних колах, кирилиця в казахській мові також є спадком Радянського Союзу. Після його розпаду 1991 року багато сусідніх республік почали одразу переходити на латинку.

Азербайджан, приміром, почав друкувати підручники латинським письмом уже у перший рік незалежності, Туркменістан наслідував приклад сусіда у 1993 році.

Казахстан починає перехід майже на три десятиліття пізніше, за інших економічних умов, і тому передбачити витрати набагато складніше.
Вартість змін

Наразі державні ЗМІ повідомляють, що загальний бюджет семирічної програми переходу, розділеної на три етапи, становить близько 218 млрд. тенге (664 млн. дол. США).

Близько 90% цієї суми підуть на освіту – перевидання латинкою підручників, навчальних програм, зокрема, для уроків літератури.

Загальний бюджет семирічної програми переходу становить близько 664 млн. дол. США

За даними державних ЗМІ, уряд виділив приблизно по 922 000 дол. США на 2018 та 2019 роки.

Ці кошти підуть на освіту в початковій і середній школі, зазначає Ельдар Мадумаров, професор економіки з Університету КІМЕП в Алмати.

Переклад навчальних комплектів та підручників розпочнеться вже цього року, а перехід на нову абетку в дошкільних закладах і перших класах шкіл відбудеться з 2020 року.

Щороку до програми приєднуватиметься ще один клас, і до 2025 року усі рівні шкільної освіти вже перейдуть на латиницю.

Окрему статтю бюджету (166 тис. дол.) виділено на розробку програмного забезпечення, яке конвертуватиме кириличний шрифт у латинський. Це заплановано на третій квартал 2018 року.

Ще 33,2 млн. дол. – на підвищення кваліфікації вчителів середніх шкіл та 1,4 млн дол. – на кампанію в соцмережах, яку планують провести на фінальному етапі в 2024 році із залученням впливових блогерів.

Втім, без детальної категоризації бюджету економісти не беруться оцінити прямі витрати на цей грандіозний задум. (Міністри закордонних справ, освіти та культури відмовилися прокоментувати бюджет).
Невраховані витрати

Деякі фахівці побоюються, що під час поетапного переходу не уникнути непередбачуваних витрат.

“Якщо реформа не відбудеться належним чином, є ризик, що кваліфіковані професіонали з російськомовної більшості населення, зокрема й етнічні казахи, поїдуть з країни”, – каже Ельдар Мадумаров.

Масштаб проблеми став очевидним наприкінці лютого, коли Назарбаєв – який вільно володіє обома мовами – наказав, щоб усі наради уряду проводилися казахською.

Оскільки російська мова залишається lingua franca (мовою спілкування) державних установ, більшості державних чиновників зручніше розмовляти саме нею, а не казахською.

На одній із трансляцій з засідань уряду було видно, з якими труднощами чиновники намагаються висловити думку казахською. Багато хто слухав переклад через навушники.
Бюрократична махіна

Чимало коштуватиме й переведення на новий алфавіт державної документації: паспортів, ідентифікаційних карток, законодавчих актів та нормативів.

Хоча це планується зробити на другому і заключному етапах, витрати на переклад не називають, каже Кассимхан Каппаров, директор Алматинського бюро економічних досліджень.

Оновлення паспортів та ID-карток має фіксовану вартість – 60 і 1,5 дол. відповідно. Отже, єдине, що треба буде зробити, це змінити шрифт в комп’ютерах.

Найбільше питань у Каппарова викликає третій етап, який розпочнеться з 2024 року і передбачатиме переклад внутрішньої ділової документації у центральних та місцевих державних органах, а також переведення на латиницю державних ЗМІ.

“Щоб ЗМІ почали користуватися новим алфавітом, по-перше, треба навчити людей, потім перевести всю ІТ-інфраструктуру. Доведеться замінити всі написи, бланки, штампи та вивіски”, – додає фахівець.

“У державному бюджеті ці витрати не вказані, за моїми оцінками, вони можуть становити десь від 15 до 30 млн дол.”.

І це стосується лише державного сектору. В приватному – ця цифра може зрости в десятки разів, підприємці повинні будуть робити це самостійно.

“Наскільки це буде важко, залежить від рішення уряду, чи вимагатимуть вони переходу впродовж одного року. З нашим урядом це цілком можливо”.

Каппаров також стурбований тим, що люди, насамперед старше покоління, матимуть труднощі з читанням та письмом латинкою, тому комунікація в державних установах має вестися обома мовами одночасно.

“Уявіть, що листи доведеться писати російською мовою, казахською та казахською латинкою, для цього треба буде залучати перекладачів”, – додає він.

“Це створює додаткові витрати та додаткові ускладнення в роботі відомств, але уряд не відображає цього у своєму бюджеті”.
Економічний зиск?

На думку Каппарова, перехід на латинку є досить важким для реалізації проектом і він не принесе уряду прямого доходу.

Його варто розглядати радше, як “програму соціального та культурного розвитку”, – пояснює він.

Директор Казахського центру макроекономічних досліджень Олжас Худайбергенов погоджується з ним. “Це питання національної ідентичності, яку ми намагаємося здобути, і готові платити за це”.

На думку інших експертів, мовна реформа уповільнить економічний розвиток країни.

Хоча дехто припускає, що рішення Назарбаєва може бути сигналом охолодження зв’язків з Росією, поступовий перехід на латинку може також послабити торговельні відносини з пострадянськими країнами.

З іншого боку, перехід на латинку сприятиме інтеграції у західний світ. Туреччина, приміром, яка перейшла на латинську абетку з колишнього арабського письма в 1928 році, утворила союзи з Європою і доволі успішно рухалася шляхом євроінтеграції, доки до влади не прийшов автократичний уряд.

“Туреччина є яскравим прикладом того, як мовна реформа і модернізація правової системи вивели країну на її сучасний економічний рівень”, – каже Барбара Келнер-Хайнкеле, експерт з тюркських мов та тюркської історії з Берліну.
Незалежна нація

“Для Казахстану, однак, цей перехід означає радше відокремлення від радянського минулого, – пояснює Келнер-Хайнкеле. – Це політичний крок, який має продемонструвати, що вони є незалежною сучасною державою, нацією”.

Саме тому зміни, насамперед, вітає молодь.

За результатами дослідження, проведеного державним лінгвістичним інститутом 2007 року, 47% казахів віком від 18 до 25 років підтримали перехід на латинську абетку. 2016-го ця цифра зросла до 80%.

“Це вибір народу, нації. Нова абетка відбиває зв’язок з нашими мріями і нашим майбутнім, – каже лінгвіст Фазилжанова Мураткизи. – Це початок нашої незалежної історії”.

Голова Національної академічної бібліотеки Муналбаєва Дауренбековна проводить відкриті заняття з нового алфавіту для бібліотекарів та всіх зацікавлених.

Вона налаштована оптимістично, молодь точно не матиме проблем з вивченням нового письма, впевнена вона.

“Навчальна програма для вчителів передбачає щоденні заняття протягом місяця. І дітям вистачить лише 10 уроків, вони вчаться швидше, ніж дорослі”.

Ассет Кайпієв, власник ресторану Sa’biz повністю підтримує реформу, хоч би з якими труднощами не був пов’язаний перехід.

“Ми хочемо об’єднатися з Європою та Америкою, і іншими зарубіжними країнами. Це допоможе нам перегорнути сторінку нашої історії до наступного розділу”, – каже він.

Чи збирається він змінювати назву свого закладу вдруге?

“Думаю, що поки що я залишу попередній варіант, – каже Кайпієв, трохи поміркувавши. – Змінимо її, коли люди почнуть вільно читати новою абеткою”.

Post has attachment
УКРАЇНСЬКА АБЕТКА – БЕЗЦІННА САКРАЛЬНА СПАДЩИНА ТИСЯЧОЛІТЬ

Дискусія довкола української абетки, яка розгорнулась останнім часом, пов’язана з ініціативою з-за кордону, яка була озвучена українськими політиками, про начебто назрілу необхідність переходу України з кирилиці на латиницю, що символізуватиме наше прилучення до Європи.

https://rodovid.rv.ua/ukrayinska-abetka-beztsinna-sakralna-spadshhina-tisyacholit/

Post has attachment
латинська абетка ще менш придатна до української мови, ніж нинішня кирилиця – хоча і в ній є свої баги. Ті ж “дж”, “дз”, “ў”, які в нас ніякими окремими буквами чомусь не позначаються

Post has shared content
Більше року я вживаю латинку і не згодний з автором. Пропоную відштовхнутися від такої концепції як ввести вживання латинки (латиниці) подібно до того, як то відбувається в Сербії. Там державний документообіг нехай буде кирилкою, але все, що в приватній царині, то на вибір громадянина. Також в школі треба навчати латинки, але то не забере десятка уроків.
Цитати зі статті По-перше... по-друге... по-третє ... Виходячи з концепції, ніхто нічого кацапам не віддає.
куди ви подінете усю багатовікову українську літературу, писану кирилицею, починаючи з Київської Русі? Тримайте томик "Кобзаря" при собі :)
четверте чи не найголовніше. Українська кирилиця має певну своєрідність, а саме літери, які не вживаються в інших слов’янських мовах. Йдеться про такі унікальні букви, як «є» та «ї». Треба берегти свою оригінальність і самобутність, залишаючись самими собою, а не перетворюючись на чергових латинізованих слов’ян Та на здоров'я! Я вживаю в своєму варіянті латинки букву ї і не проти замінити je на є, лишити апостроф? - на здоров'я!. Віддаймо розробляння укрлатинки фахівцям. Але ж Ви просто чіпляєтесь за букви, чи ж не так? Щодо оригінальности і самобутности, то їх і не відкидаєм у жоднім разі, виходячи з концепції.
І ось ми доходимо до Чи знає хто-небудь, що середньовічні слов’яни мали два варіанти письма: поряд з кирилицею вживалась ще так звана глаголиця. Проте, як показав час, таке подвійне використання двох алфавітів не було раціональним
Це некоректне порівняння, пане. Півтисячі років назад нас не поглинав глобалізований світ, що тримається на латинці. Ми зобов'язані зберегти і кирилицю, і традиції з культурним надбанням, а головне мову. Ale treba zagliadaty v majbuttia, i ne vidbyraty šansiv u svoїh ditej.

Post has shared content
Міністр закордонних справ Павло Клімкін пропонує подискутувати про можливе введення в Україні латиниці паралельно з кирилицею.

Так голова МЗС відгукнувся на ініціативу, озвучену польським істориком і журналістом Земовітом Щереком.

"Сьогодні розмовляли з представниками країн Центральної Європи про долю регіону і роль України в центральноєвропейській спільноті. Серед співрозмовників - журналісти, письменники, колишні політики. Дискусія була глибокою і потрібною. (...) У дружній бесіді історик і журналіст із Польщі Земовіт Щерек запитав, чому б Україні не ввести поряд з кирилицею латиницю", - написав Клімкін у фейсбуці.

При цьому міністр зазначив, що потрібно працювати на те, що "нас об'єднує, а не роз'єднує".

"З іншого боку, чому б не подискутувати? Яка ваша думка про це? Чекаю на цікаві коментарі", - запропонував міністр.

Post has attachment
УКРАЇНСЬКА ЛАТИНИЦЯ:ПРОБЛЕМИ ВЖИВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ МОВИ В МІЖНАРОДНОМУ СПІЛКУВАННІ
Вакуленко Максим Олегович
У статті викладені наукове обґрунтування, принципи транслітерації та кирилично-латиничні транслітераційні таблиці для української мови, а також для білоруської та російської мов

https://www.academia.edu/30963460/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%D0%B2%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8_%D0%B2_%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D1%81%D0%B8%D0%BC_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%92%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%A5%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82%D1%83_._%D0%A1%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%9B%D1%96%D0%BD%D0%B3%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%97%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%8C._%D0%92%D0%B8%D0%BF%D1%83%D1%81%D0%BA_%D0%A5._%D0%A5%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%BE%D0%BD_%D0%92%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%A5%D0%94%D0%A3_2009._C.10-19.?auto=download
PhotoPhotoPhotoPhoto
21.03.18
4 Photos - View album

Post has attachment
ТРАНСЛІТЕРАЦІЯ ЧИ ЛАТИНСЬКА АБЕТКА ДЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Ярослав Михайлишин

Попередні завваги
При транслітерації українських географічних та інших власних імен з кирилиці на латинку постають певні труднощі. Енциклопедія Українознавства (Сарсель) подає три різні транслітерації (до якої мови?). Ці труднощі, до певної міри, можна усунути, створивши для української мови латинську абетку. Тут не мається на увазі позбутися кирилиці, а лише надати латинській азбуці “право присутности”.
При такій “присутності” в нас латинки всі українські власні імена в мовах, які вживають латинку, мали би лише одну форму. Правдоподібно, вимова тих імен в різних мовах би була різною, але це нічого не міняє, бо так воно є й тепер. Власні імена мов, які вживають латинку, можна би писати в українських терстак так, як в оріґиналі, себто, латинкою. Не думаю, що це є зарадикальна пропозиція, бо вже тепер в Україні таке часто зустрічається.
Найбільше поширена комп’ютерна клявіятура, принаймні, на т. зв. заході, має 26 латинських букв. Англійська та багато інших мов вживають цю клавіятуру без змін, а деякі мови потребують менші, чи більші модифікації, що завжди пов’язане з певними невигодами, з якими ми добре знайомі. Тут пропонується латинська абетка для української мови, яка не потребує жодних змін в тій клявіятурі.
Основи пропонованої абетки
1. Абетка не має бути пристосуванням абетки якоїсь іншої мови, а повинна якнайбільше віддзеркалювати кирилицю.
2. Фонетичний принцип українського правопису повинен бути затриманий. Оскільки можливо, кожний звук повинен передаватися одною буквою, або тими самими сполученнями букв і кожна буква, чи сполучення букв, повинні представляти лише один звук.
3. Букви, оскільки можливо, повинні передавати ті звуки, які вони передають в інших, головно, слов’янських мовах.
4. Відсутність понадбуквових знаків.
5. Комп’юторна клявіятура не потребує жодних приспосувань.
Українська латинка
В українській кирилиці 33 букви
а, б, в, г, ґ, д, е, є, ж, з, и, і, ї, й, к, л, м, н, о, п, р, с, т, у, ф, х, ц, ч, ш, щ, ь, ю, я, (вживається також апостроф та рідше знак наголосу). Їх пропонується передавати латинською абеткою так:
!. Букви а, б, в, г, ґ, д, е, з, к, л, м, н, о, п, р, с, т, у, ф, х, ц
як a, b, v, h, g,d, e, z, k, l, m, n, o, p, r, s, t, u, f, x, c
(baran, vona, holova, ganok, dax, zvuk, mova, pava, son, tut, fuga, xata, cukor)
2. Букви и, і, й
як y, i, j (lyce, joho, bilyj, kyj)
a)Тому, що буквам и та і найліпше відповідають латинські y та і, букву й передається як j. В той спосіб уникається плутанина (й в одному місці y, в іншому i і т. п.) й так воно є, здається, у всіх слав’янських мовах та багатьох европейських і інших.
б) Буква і в українській мові часом пом’якшує попередню приголосну, як в слові ніс (від нести), іншим разом ні, як в слові ніс (від носа). Питання, чи латинкою ми повинні писати njis (див. 5. нижче, де пропонується вживати j для знаку м’якшення) в першому випадку, а nis в другому (так само tjik від текти і tik від току, voljiv від воліти і voliv від воли), дискусійне. По мойому так, щоби зберегти правильну вимову цих слів.
3. Букви ж, ч, ш, щ
як zh, ch, sh, sch (zhaba, vechir, mashyna, schaslyvyj)
Тут (з “економічних” причин) пропонується писати sch замість точнішого shch (в українській, здається, немає слів, в яких с стоїть перед ч).
4. Букви є, ї, ю, я
як je, ji, ju, ja (jedvab, Kyjiv, junyj, jakir)
5. Букву ь
як j (midj, blyzjko, kinj, ljaljka, xodytj, kinecj)
Це може здаватися незвичайним, але пишемо kоnjа, то чому не kinj. Зрештою, в хорватській вживається lj (iscelitelj, valjda, malj).
6. Апостроф пропонується вживати:
а) за існуючими правилами (b’je, ob’jizd, m’jaso, v’jazaty, pir’ja, bur’jan)
б) в словах, як z’hadaty (згадати), щоби їх відрізнити від zhadaty (жадати)
в) в словах, як Uzh’horod (Ужгород), в яких після ж є г
г) дж та дз часом вимовляються, як один звук (дзвін, джерело), іншим разом окремо (надземний, відживати), чи варта латинкою писати dzvin, dzhelelo та nad’zemnyj, vid’zhyvaty питання також дискусійне, по мойому - так.
Otzhe, proponujetjsja ukrajinsjka latynka z 26 bukv - a, b, c, d, e, f, g, h, i, j, k, l. m, n, o, p, q, r, s, t, u, v, w, x, y, z. Dvi bukvy, q i w, mozhutj zdavatysja zajvymy, odnache vony znadobljatjsja dlja pysannja, holovno, vlasnyx imen, takyx jak Wagner, Quisling i t. p.
Кінцева заввага
Запропонована вгорі латинська абетка, здається, нічого не міняє, знаки кирилиці замінені знаками латинської абетки. Тут я пропоную деякі зміни. які би можна ввести. Напевно дехто може запропонувати ще інші корисні зміни до моєї пропозиції, про які я би радо хотів почути, не вважаю, що моя пропозиція є “останнє слово”.
Wait while more posts are being loaded