Post has attachment

Час не стоїть на місці…Як зберегти і передати нащадкам найкращі надбання національної культури, які протягом століть були створені українським народом? Що треба зробити сьогодні, аби завтра не забували про історію та традиції?
      Прикро, але у нашому побуті все менше національних традицій, люди не відчувають свого коріння і часто орієнтовані на уніфіковану та стандартизовану масову моду, культуру. 
     Розглянемо моду на зачіски на наочних прикладах жителів с.Новина Коростенського району. У 40-ті роки XX ст. зачіски мали риси енергії, молодості, життєрадісного світосприйняття. В моді була укладка «холодна хвиля».  Як у Новинських дівчат, 40 роки.
              Заплетене волосся має свою популярність з давніх часів і до сьогодні…У 60 роках було дуже модно плести дві коси і перехрещувати на потилиці. Як на фото Марії Матвіївни.
 Шайденко Марія Матвіївна с.Новина
     Мода на довге волосся завжди є актуальною в жіночому контингенті. Жителі с.Новина з радістю розповідають про традиції, звичаї, моду. Згадуючи, про молоді роки, згадали про косу Надії Павлівни. Про таке волосся можна тільки мріяти. Справжня «коса до поясу» як у творах Т.Г. Шевченка.
 (Гузенко Надія Павлівна 70-ті роки с.Новина)

 Із сивої давнини, із ледь примерклих з часом фресок, із легенд, казок, пісень і наукових досліджень приходять до нас образи та настрої далекого минулого. Український народний одяг, головні убори, зачіски, взуття формувалися під впливом кліматично-географічних, соціально-економічних обставин, складностей політичного й культурного розвитку. Поступово утворилися композиційно-структурні закономірності вбрання, образна система декору, яскрава кольорова гама. Не дарма, зайшовши в сільську хату, бачимо вишивку. Українські жінки все намагаються прикрасити рукоділлям.
    Стійкішим щодо збереження і розвитку давніх пластів мистецтва народного моделювання виявився селянський образ. 
       Жінки на Поліссі мистецьки пов'язували голову хусткою. Це і берегло здоров’я і прикрашало голову. Тому на більшості фото всі дівчата та жінки в хустках.  Учні Новинської школи 80-ті роки
 Нагорнюк Єва Володимирівна

Молодь с.Новина спробувала нагадати всім, що дуже модно одягати вишиванки і заплітати волосся. Дуже шкода, що село вимирає…Адже як цікаво наслідувати традиції, цікавитись історією. 

Post has attachment
Фотоколаж "Життя мого краю" (1960)
PhotoPhotoPhotoPhotoPhoto
2016-01-26
7 Photos - View album

Post has attachment
PhotoPhotoPhotoPhotoPhoto
2016-01-26
5 Photos - View album

Історія сукні, про яку мріє кожна дівчина
 Час не стоїть на місці… Все змінюється…Так і змінилась мода на велільн і сукні. До XX століття весільних cуконь, як окремого виду костюма просто не існувало! Запрошуємо вас, дорогі читачі, зробити цікавий екскурс в історію весільного костюма, починаючи з ХV століття. Так-так, саме таким часом датовані найперші зображення весільного костюма, що дійшли до наших днів. Колірні поєднання весільного костюма, які склалися до ХIX століття і остаточно закріпилися в XX-му, а саме - різні відтінки білого і екрю, з’явилися дуже пізно, тільки в епоху Наполеона. До цього весільних суконь як окремого виду костюма просто не існувало. Весільні плаття були просто кращим, самим нарядним і дорогим одягом, в якому вінчалися.
    Відмітимо зокрема, що термін “весільне плаття” існує виключно в радянській термінології, оскільки шлюб при соціалізмі не був церковним. У контексті розмови про історичний костюм коректніше використовувати термін “вінчальне”, тобто плаття, в якому “йшли під вінець”, вінчалися.
      Давайте переглянемо як змінювався наряд наречених від наполеонівських часів і до сьогодення…
       У ХV ст. вже носили плаття з корсетом! Котарді - так називається цей тип плаття з високою талією, завжди з готичним трикутним вирізом і довгими рукавами. У епоху готики в моді була вагітність, і жінки часто носили під платтям спеціальні накладні “черевця”, щоб її імітувати і створити знаменитий “готичний силует.  
      На голові середньовічної нареченої красувався головний убір у формі готичної башти. Такі убори називалися ененами і могли досягати висоти 1 м. Ходити і навіть стояти з таким предметом на голові було дуже важко, от чому наречені того часу завжди дивилися обличчям вниз - це дозволяло утримувати енен, не дозволяючи йому впасти. 
       От і с. Новина, яке з'явилось на карті  під назвою Малі Сушки Барашівського району Київської області ( нині Коростенський район, Житомирська область) близько XVIII ст. також мало свої особливості весільного вбрання. 
       Наймоднішим матеріалом для вінчального плаття в XIX столітті стали блонди - особливий вид мережива. Блонди були шовковими на відміну від решти видів мережив, які робилися з льняних ниток. Блонди відрізняються незвичайно красивим янтарно-золотистим відтінком білого кольору, вони виготовлялися на шовковій тюлевій сітці, по якій шовком же вишивалися орнаменти і квіткові мотиви. Але такий дорогий матеріал мали лише багаті люди. Місцеві жителі с. Новина для свого вбрання використовували парч. Що стосується силуету, то після 1815 р. вперше увійшли до моди рюші у поєднанні з високою лінією талії.
      У 1900-і р.р., у епоху Модерна, об’єм суконь ще більш скоротився. Їх стали обробляти машинним мереживом і спеціальними дерев’яними гульками, обмотаними шовком, - крело - характерною прикметою декору рубежу століть. Іншою характерною особливістю платтів цього періоду є відсутність декольте, як правило, вони закриті і мають комір-стійку.   

Із закінченням Першої світової війни з жіночого гардероба зник корсет і з’явилася виражена тенденція до зниження талії. Така ж доля спіткала і флер-д’оранж, який почали замінювати просто букетом квітів. Спочатку це були білі троянди, а в 1930-і рр наймоднішими квітами нареченої стали кали.  
     Темп життя круто міняється, мода за ним ледве встигає, весільне плаття постійно зазнає зміни: просте, з приспущеною талією весільне плаття 20-х років через десять років міняється на романтичне і жіночне. Друга світова війна вносить свої корективи - на весіллі плаття стає строгішим, з чіткими лініями. В 50-х роках характерним весільним одягом були жакети і штапельні сукенки. Ось як у сім'ї Нагорнюків, які вже відсвяткували своє золоте весілля. Які пропрацювали в колгоспі с.Новина, виростили та виховали семеро прекрасних дітей. А зараз кожні канікули чекають в гості своїх внуків та правнуків.
  
    А сучасні лімузини були ось такими, як на весіллі Володимира і Зої Микитенко (1958р.)
  
У 60-і роки відбувається революція на ім’я “міні”, весільне плаття знов коротшає, набуваючи лаконічної і сентиментальної форми. 
Весілля Тимченко Миколи і Олени с.Новина 
 Які відмінно пропрацювали в колгоспі с. Новина.

 Сукенка вкороченого варіанту була і в Петра і Галини Микитенко. Фата традиційно була обвита навколо шиї. А в замін макіяжу – щаслива посмішка закоханої нареченої.
 Олійник Микола і Ганна, с.Новина.1966р.
Весільний наряд набуває сучаснішого вигляду вже в 70-х рр., з'являються вінки з штучними квітами та вельон (фата).Як у сім'ї Олійників – весілля традиційного для тих часів – радянського військового Миколи Івановича та вчительки української мови Ганни Миколаївни.  Місцеві жителі с. Новина, наспівуючи «під білий вельон, під фату», посліхаючись згадують про так давно минувші часи.  Штучних квіток не булого так багато як зараз, тому їх позичали на весілля з образів «тітки Марусі». В такому вінку- коронці одружилось півсотні щасливих пар. І не потрібні були: а ні діадеми, а ні шовкові сукні!
      Вже в XX столітті були в моді, так звані «весільні капелюшки». Вже розповсюджено користувались штучними тканинами, і сукенки набули сучасного вигляду. Так як, в моїх батьків Миколи та Наталії Микитенко. І коли випадає нагода, я виймаю з шафи вже трішки  побліднілу мамину сукню, і малюю в уяві силует свого вбрання. Адже про весільну сукню мріє кожна дівчина!
 
      Сучасна мода на весільні плаття стала гнучкою, в ній можуть об’єднуватися і змішуватися різні стилі і напрями, стандартних рішень немає, фасон залежить від Вашого смаку і фантазії, втім загальна тенденція для весільного наряду - довге платя в класично білому кольорі. Мода, іноді, жартуючи повертає назад, і схожі силуети сукень минулих століть знову з'являються на манекенах весільних салонів. Отож не бійтесь експерементувати!
Марія Микитенко

Post has attachment
Wait while more posts are being loaded