Post has attachment
зима закінчується...а я як уві сні провів цей час...неначе для мене вже і не існує днів, тижнів, місяців... що більше я тут, то слабшає моя жага до дій, свободи, звичних бажаннь тварини. Ті людські істоти,у яких я опинився, і що марно намагались мене вилікувати(як я зрозумів по їх вічно сумних кутиках губ), були непоганою літньою парою. Можливо я перестав помічати як змінюються дні, бо саме поруч із ними все зупинялось, а чи просто їх статечний дім навіював нудьгу.
Лапа тепер просто має негарний наріст, що до усього образу дає зовсім невеликий мінус(бо ж зеленого кольору нічим не замаскуєш) Я шкутильгав, і кожен рух приносив мені великий біль, та бачу цього вже було не змінити...
Чому старі ніяк не звернули увагу на мою дивну зовнішність?
Не знаю...можливо через їхній зір.( знав я одного зайця, що не розрізняв кольори, так саме він не розумів чому я ходжу сам, і чому інші лиси не люблять мене, адже "ти такий як і вони". Таак..він був єдиним, хто сказав ці милі слова, тому я з'їв його майже безболісно, та й у старих тварин зір вже не такий гострий, як у молодих, можливо і в людей так само)
Поряд із чимось давнішнім, що вже не має енергії та жаги до нового і сам можеш перетворитись на незворушне каміння.. у світі тварин ти припиняєш рух лише у 2х випадках: чи ти вмер, чи ти спиш. У світі ж людей є лише 2 випадки коли вони починають рухатись...наче всі ми вийшли з одного лона природи, проте стали настільки різними, бо люди споконвіччя не признавали нашого родства, а тепер тваринам воно до одного місця.

Так я і гадав що всі пригоди в моєму житті закінчились, допоки не трапилось дещо, що змінило його ще більше, ніж усі попередні події, хоча і вони закинули мене від мого лісу на немаленьку відстань.
Спочатку, мені наснився лісник(Так, саме так, той таємничий лісник, який робив невідомі магічні речі з моєю підсвідомістю)
Він наснився мені, і наказав готуватись до великих змін, що допоможуть зрозуміти сенс свого життя і стати щасливим. Вірити в слова цієї химери, чи ні? Та і що може змінитися у цьому домі, який покинули ідеї?


(минуло кілька сірих днів)

До старих приїхав їх родич(чи то син, чи то онук)
молодий парубок розповідав про якісь нетутешні речі, і я зрозумів з того, як повеселіли змарнілі обличчя бабусі і дідуся, що вирішення якоїсь проблеми знайдено(хоча ще не розумів якої, та й мені було всеодно, бо хоч я і звик до них, міг би втекти-втік би давно. Не хочу нікого образити, проте через те, що потрапив у руки втомлених(а не добрих), саме втомлених людей, я ані на йоту не змінив свого ставлення до хомосапієнсів(як вони самі себе кличуть , на наукових "рухливих картинках" у крикливій коробці)

Так от. Цей парубок вхопив мене(я навіть не встиг оговтатись та хоч якось обмізкувати все) і забрав з собою...

Куди ? Нащо?

Я почав ставити ці запитання без відповіді, лише коли земля все меншала і меншала, а велика вода( як називали її нащі предки) все заповнювала місцину, яка оточувала мене

Солона вода, бризки, шум

Гарне судно

Та я ж морський Лис!
несподівано я відчув свободу, якої мені не вистачало..
лапа різким болем повертала мене до реальності, проте мені було всеодно... я стрибав як мале щенятко і раптом повірив у те, що ця подорож принесе мені відповіді на ті питання, які я так хотів дізнатись

Зміни вже поруч

ваш "АРрр, тисяча чортів" Лис

P.S. здається я зовсім не зелений зараз... може солоний вітерець та сонце так на мене діють??
Photo
Photo
25.02.16
2 Photos - View album

Post has attachment
Прокинувся від глухого звуку, відкрив примруживши очі(птаха билася в скляну прозору чотирикутну річ, яку часто застосовують у людських норищах, так званих"будинках")..стоп...людська оселя!..аа..як я тут опинився..який сьогодні день? Де я??...
Це було кепсько..чесно кажучи у такій халепі я давно вже не був..бліін..ото попадалово
Тільки но я спробував підвестися на ноги-як миттєво впав..ноги не тримали мене..що це? І раптом я побачив пожовкле листя і сонце за вікном...вже майже осінь! Я провалявся часточку весни і майже все літо у своїх ворогів-людей!
Тепер питань стало вдвічі а то й втричі більше..чи це вони мене вилікували? Чи зможу я знову ходити і бігати як раніше, та чому ж все ж таки мене взяли під опіку ті, кого я вважав безсердечними егоїстами...

Ваш шокований і трішки дезорієнтований Лис
Не знаю що за день, але гадаю останні дні літа( судячи з стиглого винограду, який я побачив чере прозору, схожу на лід людську стіну, розмежовану дивними гнучкими залізними пласкими паличками..що воно таке-уявлення не маю)
Photo

Post has attachment
14: 50 
зловив сьогодні мишу, а все через те, дорогенька, що не треба ходити бозна-де на відкритому просторі. А вона ну наче наривалася, йде( мало того що з величезним шматом сиру в зубах, так ще й не через листя, чи траву, а по доріжці.. Яке зухвальство! Малу треба, ну просто необхідно було провчити, та дати цінний урок. Щоб не розслаблялась і не ходила абияк.
Я, наприклад, з своїм кольором хутра взагалі до яскраво-рудих лисичок не лізу-знаю бо, як вони відреагують...А раніше я думав, що таке бува лише у дурних людей. Залишається лише спілкування з такими, як от ти.. Різні маленькі тварини, які не втечуть, після того як я їх вловлю, доти, доки я сам цього не схочу...Але ж і слухачі вдячні) і це досить приємно...Звичайно, підлащуються лише для того, щоб я їх відпустив, але що тут поробиш. Головне, що їм байдуже як я виглядаю, вони бояться мене так само, як і інших моїх побратимів, а значить з точки зору гризунів-я нормальний? ... 
з цими світлими думками я розповідав зляканому створінню, що усе в світі відносно( не думаю що воно зрозуміло мої душевні поривання, але серце вистрибувало з грудей, на жаль через страх, а не через знайдення незнаходженої істини)

P.S. Мишу таки відпустив, тільки сир забрав
Ну хоч щось.

P.P.S.
Хоча ви знаєте, жити можна) миша була хитра, запасала багато. Уявіть скільки в неї лишилось, якщо на фото лише та честка, що воня віддала за врятоване життя? Питання: ДЕ вона все це взяла???
13.03.2015
Photo
Photo
2015-03-22
2 Photos - View album

Post has attachment
18.03.15
21:10
Зализую рани..уявіть...вже ось два дні поспіль не можу й ворухнути перебитою лапою. Слідкуючи за лісником, я мимоволі вийшов за територію лісу, а отже і за територію заповіднику (хоч як я і не довіряю ліснику, але він все-таки не надто поганий, принаймні мисливця жодного ніколи не впустив, а багато їх було, ой багато! Та й з такими рушницями, що ой нене! І всіляке йому за те, щоб когось тут вловити пропонували. Речі, блистючі камінці ( скрекотуха б оцінила) і різні папірці "гроші". Ну каміння ще зрозуміло..воно гарне...а ці розварені пласти дерева? Папір-просто мертва відбілена деревина, і нічого більше. Неважливо що там надруковано, головне, що все це один і той самий дерев'яний труп, який в нашому світі цікавий лише черв'якам та грибам, що розкладуть його всім на користь. Люди ж носяться з цими грошима, я бачив і раніше, як з писаною торбою. Цікаво, чому ж цей лісник-лісовик не вагався? Може він не такий дурний як інші люди?
Тим не менш, за те, що не спокусився оманливими пропозиціями, я повинен був би подякувати. Та й усі звірі в нашій місцині завдячують йому своїм життям.)
Отже, почимчикувавши за лісником я опинився у незнайомому лісі, що кишів зухвалими вбивцями тварин, там я і незчувся, як ледь не втратив в ведмежачі лещата, що ставили на мого кошлатого бурого сусіда, і , дивом вивернувшись із них, я почув постріл, та секунду опісля-гостру біль у лапі... я не знаю як я зміг утекти...страшніше ще й те , що я тікав, небачачи дороги, і не розумію де ж я зараз, як дістатися додому, і як не втрапити в халепу, ще більшу, ніж ця...
Чую, десь поряд місто...та ревуть бензинові монстри-автомобілі

Ваш зляканий Зелений Лис
Photo

Post has attachment
14.03.2015
16:40
Ледь-ледь , кульгаючи на відсиженій нозі виповз таки з нірки...Настрій дуже недуже...звірина, що попросиналася, розбрелася у пошуках світила..Дурні ж бо, не знають що воно на небі сховалося..Шкода нікого вловити, ні з ким поговорити...У людей так мабудь не буває...Вас так багато, завжди знайдеться співбесідник, правда?
17:00
Побачив лісничого.
Цей дядька мене завжди насторожував...з одного боку захисник природи, а з іншого коли нап'ється-може задля жарту по тваринах стріляти...Не довіряю я йому...
З кимось балакає. Людського базікання я наслухався багато, та так і не зумів зрозуміти нащо воно вам? Ми, тварини подивимось одне на одного і розуміємо хто про що думає, тільки іноді видаємо звуки, щоб показати наш настрій, який бува лише двох типів: "стережися", та"хочу погратися". Ну ще птахи милозвучно цвірінькають, комахи гудуть заспокійливо, а ви? Ви просто наче все піском посипаєте, який у цьому сенс? Подивись в очі- і все ясно...А може це у вас хвороба така? Рот весь час закривається?
Йой, буває..Я як черепаху одного разу зловив, об панцир щелепу звернув, та декілька зубів зламав, от тоді ходив, стогнав з відкритою пащекою...
Так то ви стогните так?
Бідні люди..;(
Post Scriptum: а за лісничим, та його невідомим співбесідником я прослідкую вночі..Чує мое серце, що не дарма вони тут півгодини звуками перекидувались
Зачаївся, сподіваюсь на нову пригоду
Photo

Post has attachment
14.03.2015
13: 30
Встав..подивився на цю мряку зі своєї нірки, повернувся, намагаючись знову заснути..Волого..Брр..учорашній мокрий дощ підмочив листяну підстилку піді мною...холодно і сумно...Вчора була яка не яка пригода, а сьогодні?.. сьогодні нічого не хочеться... Люблю коли йде сніг, або коли зеленіє трава...не люблю чорну холодну землю, неприємно ставати лапами на цю слизьку поверхню...Не люблю коли природа вагається між холодом і теплом...хоча я й сам не знаю що обрав би:білий, пухнастий як зайчик-сніг, чи зелену соковиту траву та запашні квіти..
Хоча , скоріше я обрав би тепло..Бо тепло-це любов
А ви? Що б ви обрали?
Photo

Post has attachment
17:55
Так хєрово( у повному сенсі цього слова) як від цього кепського сиру мені вже давно не було. Ця навіжена миша мені щось туди підсипала! От курва! Трясця твоїй матері! Та щоб тобі амінь на тому ж місці був, де я тебе відпустив!
Та щоб тебе шляк трафив! Та я тебе віддухопелю так, та котам віддам, або ж людським дітям(а це гірше за смерть) Хай побавляться...
18:20
Пройшов деякий час...лайки сипались у проміжках між відпочинком від того, що їжа поверталась наволю, добре що у рідкому, а не твердому стані(так було б значно складніше.Дякую, шлунок)...Я вирахував, що частота моїх лайок протилежно пропорційна повертанню їжї...типу чим мені краще-тим більше я лаюсь(хоча "краще" важко назати...Скоріше менш фігово)..Таким чином можна побачити закономірність і парадокс цієї закономірності: якщо так кепсько, що і подихати не встигаєш, то не лишається часу на розуміння у якій , пробачте, дупі ти знаходишся...і коли я це помітив, злість пропала сама собою..
19:40
Прийшло просвітління...Наскільки часто, починаючи ще лисеням, я був невдоволений своїм життям, вважав що хтось інший винний у моїх проблемах, і не дарма я був покараний своїм незвичним сьогоднішнім виглядом..Нарешті я це збагнув...На мене накочується хвиля всепоглинаючого тепла..Мої лапи стають розслабленними та безвільними...Я поринаю у дрімоту....
Моя уява малює прекрасні живописи у моєму сумлінні: величне небо, сині гори, димок, що майоріє ген понад дібровами, вічнозелені вільхи, які своїми волохатими гілками обіймають мене, сонце, що вже майже зайшло, дохла миша
З цими чудесними думками я і засинаю...
13.03.2015
PhotoPhotoPhotoPhoto
2015-03-22
4 Photos - View album

Post has attachment
14.03.2015
22:40
Ви знаєте...зі мною трапилось щось незрозуміле...
Я,як і збирався, встав вночі, та прослідкував за лісником...
Спочатку він ходив колами по кімнаті свого маленького дерев'яного будинку, а потім одягнувся і зазбирався кудись. Я так і знав( щось неодмінно трапиться)
та на мене напав сон...раптом, хоча я часто полював вночі..Чому б це я захотів спати? при цьому заснув зовсім не у своїй нірці а просто неба. брик та й заснув...
Прокинувся вже під вечір, голова гуде, проте я прийняв рішення неодмінно стежити за цим дідуганом...А з ким він розмовляв? я гадав що співбесідника сховало листя, але тепер я взагалі сумніваюсь що там хтось був! То чи він з'їхав з глузду, чи розмовляє з примарами?! Ото історія...Чого цьому божевільному дозволили керувати порядком в нашому лісі, га? Хто це придумав, панове? Хто за це несе відповідальність??
Прийшов я значіть на те саме місце, що і вчора...Знову та сама картина, знову одягається і раптом..Я знову починаю засинати, з останніх сил доходжу до нірки, як тільки потрапив додому як рукою зняло!
Магія!
треба мізкувати як його обдурити, щоб він не відчував що я поряд...
Photo
Photo
2015-03-22
2 Photos - View album
Wait while more posts are being loaded