Post has attachment

Post has attachment
Не замерзайте: ТОП-7 кращих зігріваючих напоїв

#hohhol #напої #зігріваючі_напої #какао #гарячий_шоколад

Ці “затишні” напої, доповнені вишуканими спеціями – наш втішний приз і маленьке диво на початку робочого дня.

1. Гарячий шоколад з “Нутеллою”

Немає нічого краще, ніж чашка гарячого шоколаду в дощовий день. Тонкі нотки фундука і оксамитовий смак дістався цьому напою від “Нутелли”, а насиченість і таємничість – від арахісової пасти. Тепер ви знаєте секрет самого кращого в світі гарячого шоколаду!

Інгредієнти:
◾Знежирене молоко – 4 склянки
◾Паста “Нутелла” – 2 ст. л.
◾Арахісова паста – 1-2 ст. л.
◾Какао-порошок – 2 ст. л.
◾Цукор – 2 ст. л.
◾Зефір – за смаком

Спосіб приготування:

Розігрійте молоко в кастрюлі невеликого розміру. Додайте шоколадну і арахісову пасту, какао і цукор. Добре розмішайте до повного розчинення і потримайте на плиті, не доводячи до кипіння.

Подавайте гарячим, прикрасивши міні-зефіром.

2. Домашній білий гарячий шоколад

Білий, як перший сніг, гарячий шоколад, прикрашений пухнастою хмарою зі збитих вершків і міні-зефіру – чи це не мрія! Ви здивуєтеся, дізнавшись, що приготувати такий напій простіше простого.

Інгредієнти:
◾Молоко – 4 склянки
◾Ванільний екстракт – 1 ч. л.
◾Білий шоколад – 1 плитка
◾Збиті вершки – по смаку

Спосіб приготування:

Змішайте молоко, шоколад і ванільний екстракт в невеликій каструлі. Потримайте недовго на середньому вогні, намагаючись не доводити до кипіння. Розлийте порційно і прикрасьте вершками.

3. Безалкогольний гарячий сидр

Спробуйте смачний сімейний безалкогольний напій, який в лічені хвилини наповнить вашу кухню святковим, домашнім ароматом. А оригінальна суміш прянощів з додаванням гвоздики й запашного перцю доповнить смак пікантними нотками.

Інгредієнти:
◾Груша – 1 шт.
◾Апельсин – 1 шт.
◾Гвоздика – 2 шт.
◾Лимон – 1 шт.
◾Запашний перець – 3-5 шт.
◾Свіжий імбир – невеликий шматочок
◾Кориця – 1 паличка
◾Яблучний сік – 2 л

Спосіб приготування:

Яблучний сік розігрійте на середньому вогні і доведіть до кипіння. Наріжте на тонкі скибочки фрукти і додайте в киплячий яблучний сік. Натріть імбир і додайте разом з рештою спеціями в сидр.

Варіть напій 5-10 хвилин, потім вимкніть вогонь і потримайте під кришкою протягом години. Розлийте порційно і насолоджуйтеся !

4. Пряний чай латте

Чудовий солодкий гарячий напій з тонкими нотками кориці і кардамону, який обожнюють у всьому світі. Радимо додати трохи імбиру і мускатного горіха для ще більшого зігріваючого ефекту. За бажанням, для підсолоджування можна використовувати мед замість цукру.

Інгредієнти:
◾Вода – 2 склянки
◾Пакетики чорного чаю – 3 шт.
◾Кориця – 2 палички
◾Мускатний горіх – дрібка
◾Кардамон – 2 шт.
◾Гвоздика мелена – 0,25 ч. л.
◾Сухий імбир – 0,25 ч. л.
◾Цукор – 1-2 ст. л.
◾Молоко – 2,5 склянки

Спосіб приготування:

Заваріть чорний чай кип’яченою гарячою водою і дайте настоятися 5 хвилин. Перелийте чай в каструлю, додайте цукор, молоко і спеції. Доведіть до кипіння і відразу ж зніміть з вогню.

Налийте чай у френч-прес або відфільтруйте спеції за допомогою ситечка. Готово!

5. Безалкогольний єг-ног

Єг-ног – це своєрідний пряний гоголь-моголь з дивовижною вершковою консистенцією. Приготуйте безалкогольну зігріваючу версію цього популярного північного напою.

Інгредієнти:
◾Молоко – 2 склянки
◾Гвоздика – 5 шт.
◾Мелена кориця – 0,25 ч. л.
◾Згущене молоко – 0,25 склянки
◾Яєчні жовтки – 4 шт.
◾Цукор – 0,5 склянки
◾Збиті вершки, ванільний екстракт, мускатний горіх – за смаком

Спосіб приготування:

Змішайте молоко, гвоздику, корицю і згущене молоко в невеликій каструлі. Розігрійте суміш на середньому вогні, не доводячи до кипіння.

У середній мисці збийте міксером або вручну жовтки з цукром. Акуратно, по 1 столовій ложці вливайте молочну суміш до збитих жовтків, розводячи їх до рідкого стану. Потім влийте яєчно-молочну суміш назад в каструлю, розігрійте на слабкому вогні і потримайте 3-5 хвилин, поки не загусне.

Додайте трохи ванільного екстракту, розлийте по склянках, прикрасьте збитими вершками і мускатним горіхом.

6. Журавлинний пунш

Зігріваючий безалкогольний пунш з журавлинного, апельсинового і яблучного соку – вибір дітей та просто всіх, хто любить запашні напої з приводу і без.

Інгредієнти:
◾Заморожена журавлина – 100 г
◾Журавлинний сік – 100 мл
◾Апельсиновий сік – 500 мл
◾Сік – 1 лайму
◾Скибочки апельсину, лайму – за смаком
◾Листя м’яти – за смаком
◾Яблучний сік – 600 мл

Спосіб приготування:

Змішайте журавлинний, апельсиновий, лаймовий і яблучний сік. Розігрійте в каструлі, не доводячи до кипіння.

Покладіть на дно склянки трохи замороженої журавлини, кілька скибочок цитрусових і листя м’яти. Залийте теплим соком і насолоджуйтеся.

7. Мексиканський гарячий шоколад

Цей пряний гарячий шоколад немов маленький ковток сонця холодним вечором. Великий плюс – його можна легко приготувати з сухої суміші, яку можна зберігати як завгодно довго в скляній банці з щільною кришкою. Просто залийте суміш теплим молоком – і готово!

Інгредієнти:
◾Коричневий цукор – 0,33 склянки
◾Мелена кориця – 0,5 ч. л.
◾Какао-порошок – 0,25 склянки
◾Сухе молоко – 2,33 склянки

Спосіб приготування:

Змішайте всі інгредієнти і пересипте в ємність. Для приготування напою, змішайте 1 столову ложку суміші і залийте склянкою гарячої води або молока.

За бажанням, можна додати збиті вершки, шоколадний сироп або паличку кориці.

Насолоджуйтесь ! 😉
PhotoPhotoPhotoPhotoPhoto
17.11.16
7 Photos - View album

Post has attachment
ВІДОМЕ І НЕВІДОМЕ ПРО УКРАЇНСЬКУ ХАТУ

#hohhol #хата #цікаві_факти #українська_хата

На перший погляд про українську хату ми ніби знаємо багато, але водночас мало.

Хата для українця – цілий світ, фантастичний всесвіт, де люди переймалися буденними клопотами, кохалися, народжувалися і вмирали, щоб поступитися місцем прийдешнім поколінням.

Побудувати дім означало не тільки закласти фундамент і викласти стіни, але й створити родове вогнище, народити дітей, виховати їх віруючими, добрими людьми.

В уявленнях наших пращурів хата подібна до дерева життя: підмурок, призьба – корені, стіни – стовбур, дах – верхів’я. Призьба підводилася чорним кольором, оскільки символізувала межу між «тим» світом, де спочивають пращури, і «білим світом», який презентувався білими стінами.

Хата вважалася повноцінним житлом тільки тоді, коли її спорудження увінчувалося розписом. Люди вірили, що усілякі напасті — це наслідок дій демонічних сил. Саме вони насилають бурі, град, повені, різні хвороби, часто набира­ли подоби упирів, вовкулаків, русалок. Їм треба було протистояти, тому й вигадувалися найрізноманітніші способи.

І найсильнішим відвертачем зла був вогонь та його «відпо­відник»— червоний колір. Саме такою смугою вище долів­ки обводили стіни. Отже, створювалося замкнене коло, яке вкривало доступ до хати нечистих сил. Магічне значення мали й настінні розписи. Наприклад, різні барвисті зобра­ження, орнаменти мали на меті так захопити увагу лихої сили, щоб відвернути її від людей.

ПОКУТЬ - НАЙСВЯТІШЕ МІСЦЕ УКРАЇНСЬКОЇ ХАТИ
Найсвятішим місцем у традиційній селянській хаті є покуть. У давнину тут вивішували вишиті рушники і писанки.

Після прийняття християнства тут розміщували ікони із зображеннями Ісуса Христа і Божої Матері, до яких рушники вже були просто прикрасою, ознакою особливої поваги.

Всі важливі події в родині відбувалися, біля покуті: весільний посад молодих, перша купіль немовляти, прощання з покійним.

За іконами на покуті клали священні реліквії: свячену вербу, шматочок свяченої паски, громничу свічку, свячену воду. Тут ставили Дідуха на Різдво, молилися у щасливий час і лиху годину, присягалися, давали обітницю, просили благословення.

ПОРІГ - виступає символом початку чи закінчення дому. За на­родними віруваннями — то місце перебування душ предків, що зв’язано з первісним звичаєм ховати мерців у хаті і часто під порогом. Тому й відомо чимало звичаїв і обрядів, наприклад, йдучи до вінчання «віддавали честь» йому паляцями, топірцями (на Гуцульщині) чи гільцем.

Молоді мусили переступити поріг правою ногою. У деяких районах збереглася традиція застеляти його веретами (килимами з грубої вовни). Коли наре­чена переходить до хати свого судженого, її переносять через поріг, бо духи предків нової родини ще її не знають, а тому можуть поставитися до неї не зовсім приязно.

Біля порогу відбувалася церемонія єднання двох родових вогнів (в обряді «запрошення на весілля»): мати молодої і сестра нареченого ставили на поріг праві ноги, з’єднували вогні свічок, цілувались, тільки після цього поїзд молодого заходив до хати й сідав з усією весільною дружиною на покуті.

Похоронний обряд вимагав під час винесення труни з хати тричі стукати нею об поріг, що означало своєрідне прощання померлого з домом, предками. А для того, щоб його душа не поверталась, зарубували сокирою поріг з бо­ку від середини хати. У багатьох українських селах Схід­ної Словаччини під час новосілля відрубували на порозі півневі голову, щоб задобрити «духів».

Ще й досі заведено, що підмітати хату починають від порога до покуті. Це для того, щоб добре йшло до хати, а не з хати. На Гуцульщині перед хрещенням дитину клали на за­стелений поріг, а мати тричі переступала через нього. Потім дитину брала кума на руки і, перехрестивши, ступала до сіней, під порогом яких лежав ніж. Його, після виходу куми, хтось підіймав і подавав через вікно матері. Так за­мовлялося проти лихого. Дитину, яка плакала, купали на порозі задніх дверей.

На Гуцульщині залишали у порозі сокиру після обходу на святий вечір худоби з хлібом, медом, ладаном, щоб во­на не гинула. На Поліссі вірили, що проти відьом найкра­ще допомагає осика. Тому до порога тут прибивають па­лицю з неї. У деяких місцевостях при входинах до нової хати на порозі вирізували знак хреста (проти злодіїв).

Добре відомо, що у багатьох місцевостях магічними властивостями наділяють ще й досі підкову, прибиваючи її до порога чи над ним. Повелося це, мабуть, відтоді, коли коні відігравали важливу роль у житті людини (кочівника чи землероба), виступаючи головною прикметою багатства і суспільної значимості того, кому вони належали.

Якщо хотіли побажати комусь щастя, то підносили підкову, мов­ляв, нехай вам таланить на своїх коней, тобто будьте удачливим. У наш час те, що стосується коней, забулося, а залишилося лише значення щастя, успіху, багатства. Тому дехто й носить на собі мініатюрні підківки чи приби­вне їх на ворота, двері. Часто можна почути, наприклад, такі приказки із зна­ченням заборони: «Через поріг не вітаються», «Через поріг рукн не подають».

СТІЛ В УКРАЇНСЬКІЙ ХАТІ

ХАТА на Поліссі Можна передбачати, що сама назва «стіл» тісно пов’язана із словом «стелити», тобто поставити на щось страви.

А колись слов’яни їли просто на землі, принаймні щось підстеливши, або розкладали харчі на дошці, навколо якої і всідалися. Стіл на високих ніжках є пізнішим винаходом.

У середньовічній Європі для столу використовувалися довгі й міцні дошки на перехрещених («кізлах»). Щось подібне було тоді відоме також на Гуцульщині. Але тут побутували й столи-скрині, які складаються з власне стола (накрини) і підстолиння. У останньому тримали різні речі: одяг, документи, гроші, цінності.

ПІЧ

Традиційна сільська піч поступово відходить в історію. Хід цивілізації нестримний і, мабуть, невідворотний, тому нев­довзі про неї дізнаватимуться тільки з художніх творів. Та генетична пам’ять завжди повертатиме нас до доброго вог­ню в печі родинної хати, біля якого народжувались і ви­ростали цілі покоління наших предків.

Піч у функціональному розумінні з’явилась дуже дав­но: ця назва загальнослов’янська. Вона зв’язана з слова­ми "печера і пещись, попеченіє". Печера, склепіння якої освітлене виблисками вогнища, і піч — поняття одного родового значення.

Дім вважався житлом лише з того часу, коли спалахував у печі вогонь. Можливо тому до прийняття християнства піч завжди була своєрідним центром, головним місцем, до якого тяжіло все у хаті. З прийняттям християнства вог­нище «віддало» частину своїх функцій покуттю, де завжди вішали ікони і стояв стіл.

Піч— це насамперед вогонь, вогнище. А воно в оселі ві­дігравало роль не лише «осередку» тепла, а й духовну, згуртовуючу. Звідси метафора: родинне вогнище. Вогнище на тій стадії було свого роду символом непорушності сім’ї, його збірним пунктом і свя­тинею. З розпадом великої сім’ї серединне вогнище пере­містилось до стіни.

Тут, біля вогню, часто громадилася родина і сусіди. Вели оповіді про минуле й сучасне, скла­дали легенди, думи, прислухаючись до цвіркунів, яких ототожнювали з духами предків.

Ще в дохристиянські часи на Русі був звичай укладати шлюб біля родинного вогнища. Котрийсь із батьків звер­тався до молодих з побажанням: «Нехай вогонь поєднає». У весільний комплекс входив також обряд прощання молодої з батьківським вогнищем і прилучення її до того, яке палає в оселі молодого. При цьому вона брала з дому жарини.

У пізніші часи під час заручин старостам і нареченій належить стояти ближче до печі. Перші намагалися потай виколупати з печі шматочок цеглини чи обмазки і покласти до кишені, щоб сватання вдалося. А дівчина того вечора не відходила від печі й колупала комин, ніби благаючи захисту. У деяких районах під час сватання дівчина ховалася на печі. Якщо вона не погоджувалася вийти заміж за того, кого їй пропонували, то до кінця сватання залишалася там.

На Чернігівщині був звичай вимітати піч не кочергою, а віником, щоб молоді заможно жили. Після похорону тримаються за піч, щоб не боятись по­кійника, для очищення. Домовий теж любить піч та, як гадали, має в ній своє місце. Отож у помешканні не можна було лихословити, Що відбилося у прислів’ї: «Сказав би, та піч у хаті».

Вогонь в печі вважався священним: господиня повин­на ставитись до нього лагідно, з повагою, про нього не можна казати нічого поганого, у нього не можна плювати або кидати що-небудь нечисте, з ним не можна бавитися.

Отже, без перебільшення можна стверджувати, що для сільських людей хата і піч уособлювали у собі увесь світ. Хата надавала людині не тільки притулок від непогоди, але й створювала їй умови для повсякденного існування, де відновлюються сили, визріває натхнення. Тут віками формувалися родинні стосунки, створювалася своєрідна психологічна атмосфера, свій мікроклімат, де людина відпочиває, працює, харчується, осмислює своє буття та взаємини з навколишнім світом.
Photo

Post has attachment
ХЛІБ - ВСЬОМУ ГОЛОВА!

#hohhol #хліб #хліб_всьому_голова #український_хліб

Принесли хліб. На стіл поклали. Пахучий, теплий ще. Із скоринкою золотавою. Це від вогню позолота в нього. Та не тільки від вогню. Золоте зерно на борошно мололи. А зерно в золотому колоску на стеблині золоченій гойдалося, срібною росою вмивалося. Золоте проміння сонячне в себе увібрало. Від сонця позолота в хліба. Та чи тільки від нього?

Золоті роботящі руки зерно у ріллю посіяли, урожай доглянули й зібрали. Роботящі руки зерно змололи…хліб спекли. Роботящі руки в дім його принесли, на вишивану скатертину поклали.

І лежить на столі хліб, теплий, пахучий, руками роботящими подарований. Лежить ясний, як сонечко, і ніби промовляє: —Любіть мене, шануйте, їжте та здоровими будьте. (Тамара Коломієць)

Хліб у народі завжди берегли, цінували, ставилися до нього, як до святині. Про нього люди створили багато приказок, прислів'їв, пісень, і навіть повір'їв. Моя прабабуся говорила, що не можна надкусити та недоїсти шматок хліба. А скільки існує звичаїв та обрядів, які не обходяться без хліба, наприклад, весілля. Весільний хліб, коровай, шишки треба швидко з'їсти, щоб не засохли, бо в молодих "життя всохне".

Щодо хлібу існує багато повір'їв, які у давнину мали як практичний, так і ритуально-магічний зміст. Наші пращури пильнували, щоб хліб не падав додолу. А якщо раптом упаде, то одразу піднімали, обтирали, перепрошували, цілували і з'їдали. Вважалося, якщо так не зробити, то родина зазнає страшенних збитків. Коли хтось знаходив на дорозі окраєць, не можна було через нього переступати. Треба було підняти, обтрусити й покласти на видному місці — птахам. За гріх вважалося навіть надкусити та недоїсти шматок. Перший хліб нового врожаю давали потроху собаці чи котові.

На жнива виконували особливий обряд. Називався він «свято першого снопа». Сніп пшениці, заквітчаний стрічками, несли селом, і кожний, хто стрічав процесію, низенько їй кланявся.

Окремо хочеться сказати про роль хліба на весіллі. Весільний хліб (коровай) треба швидко з'їсти, щоб не засох, бо в молодих «життя всохне». А чи знаєте ви, що для того, щоб спекти весільний коровай, запрошувались спеціальні люди — жінки, що мають гарну сім'ю, і борошно вони приносили своє. Не менше 7 жінок брали участь у випіканні хліба.
Крихти зі столу ніколи не змітали на долівку, ретельно збирали і віддавали птахам, а крихти свяченої паски — худобі.

Ось такі повір'я існують в українського народу споконвіку. Тож давайте продовжувати традиції вшанування святого хліба.
Photo

Post has attachment
Амулет "Китайська монета Щастя Фен-шуй"
від Інтернет-магазину "Hohhol" (hohhol.com.ua)

#hohhol #Амулет #Китайська_монета_Щастя_Фен_шуй

Монета Щастя Фен-шуй ― ці монети мають посередині невеликий квадратний отвір і вигравірувані ієрогліфи. Монета Фен-шуй дуже широко використовуються в інтерєрі і для приваблення успіху і коштів. Ефективний талісман з монет виходить, якщо три монетки зв'язати червоною тасьмою і покласти в зону багатства. Багато бізнесменів користуються цими монетами як талісманом. Вони кладуть три монетки під килимок біля вхідних дверей або закопують під доріжку, яка веде до будинку.

Якщо ви хочете змінити атмосферу у своєму офісі, будинку або залучити приємних і впливових людей, талісмани фен шуй саме те, що Вам потрібно! Тільки слід усвідомити, що самі талісмани нічого не змінять в офісі, і самої кар'єри теж не змінять. Але вони зможуть залучити правильні енергії в простір або просто хороших людей і допомогти в ефективному розвитку Вашої особистості.

Крім цього, енергія фен шуй захищає простір і людей від несприятливих впливів. Що допоможе Вам змінити долю і життя в потрібному Вам напрямку!

Амулет "Китайська монета Щастя Фен-шуй" ― це сила духу і багатства у вашому будинку, сила яка міститься в цій монеті випромінює енергію і приваблює успіх і багатство власнику

Амулет "Китайська монета Щастя Фен-шуй" зроблена у вигляді кола з квадратним отвором посередині. Що означає ― єдність Неба і Землі. Квадрат символізує Землю (енергія Інь), коло ― Небо (енергія Ян).

За Китайським повірям монета Фен-Шуй мають бути в кожному домі!

Також дивіться інші наші амулети: http://hohhol.com.ua/g8048257-amuleti

В комплекті шнурок довжиною 70 см.
Розміри амулета: діагональ 2,5 см .

Ціна: 80.00 гривень

Оптові ціни:
При замовленні від 2 штук ціна 65.00 грн.
При замовленні від 10 штук ціна 34.50 грн.

Код товару: 321

Для замовлення звертайтеся:
hohhol.com.ua
або за телефонами:
099 972 52 66
063 604 64 48
додаткові контакти:
ok.ru: http://ok.ru/shklyar.bogdan
Facebook: https://www.facebook.com/hohhol
Email: magazun_hohhol​@ukr.net
skype: shklyarbogdan

Детальніше про позицію на сайті: http://hohhol.com.ua/p225900219-amulet-kitajska-moneta.html

Інтернет - магазин "Hohhol" в соціальних мережах:
Однокласники: http://ok.ru/group/57248698466343
Facebook: https://www.facebook.com/hohhol
Google+: https://google.com/+HohholUait
Twitter: https://twitter.com/HohholMagazun vk.com: https://vk.com/hohhol


Post has attachment
Мммм смачного та патріотичного сніданку😋💛💙

#hohhol #ранок #сніданок #тризуб #патріот
Photo
Photo
16.11.16
2 Photos - View album

Post has attachment
#hohhol #хата #українська_хата #дім

Нам зігріває спогад рідна хата,
Де вперше ми сп’ялися на поріг.
На щире слово й на любов багата,
А в світ від неї — тисячі доріг.
І кожен з нас пішов по тій стежині,
Що доля щедро вибрала для нас.
Та гріє серце хата і до нині,
Хоч роз’єднав нас невблаганний час.
Пройшло дитинство, вже й батьків немає,
Їх час життєвий до кінця добіг.
Але людина завжди повертає
До батьківської хати на поріг.
Бо там було — усе найцікавіше,
Віконечко дивилося на схід.
Лунала пісня мами найсвітліша,
А тато мужньо захищав од бід…
В тій хаті світ уперше пізнавали
І бачили красу з маленьких літ.
Добро творити там батьки навчали,
Любити й поважати дивний світ.
Тому і гріє душу рідна хата,
До себе кличе зі стрімких доріг.
Завжди на щирість і любов багата…
Батьківська хата, вічний оберіг…

Надія Красоткіна
Photo

Post has attachment

Post has attachment

Post has attachment


Жовта Фарба Гулал (Холі), опт і роздріб
від Інтернат-магазина "Hohhol" (hohhol.com.ua)

Знижка 20%

#hohhol #фарби #Холі #свято

В наявності 11 кольорів:
Вишнева
Малинова
Оранжева
Жовта
Жовто-Лимонна
Салатова
Зелена
Бірюзова
Голуба
Синя
Фіолетова

Роздрібні ціни в гривні(за один з кольорів, знижка 20% ):

- 50 грамм - 20,00 грн.
- 75 грамм - 30,00 грн.
- 100 грамм - 34,00 грн.
- 300 грамм - 102,00 грн.
- 500 грамм - 170,00 грн.
- від 1 кг. До 19,9 кг. - 275,00 грн. за кілограм

При оптових замовленнях знижки від 20% до 50%, в залежності від кількості фарби.

Сортування по 50, 75, 100 грам (при необхідності можливі інші варіанти сортування, деталі уточняйте в менеджера)
Якість фарб підтверджена на більш ніж 100 фестивалях в Україні, Молдові, Білорусі та Європі

Фарба Гулал ― різнокольорові, яскраві, натуральні фарби які використовуються під час святкування Індійського свята весни Холі. Фарби не токсичні, не подразнюють шкіру, екологічно чисті і ними можна потраплять в очі. Фарби виготовлені з натуральних компонентів, які не наносять шкірі школи, в відмінності від інших хімічних речовин.

Чудово змиваються з натуральних тканин, джинса і жирної шкіри. В виготовлені фарб використовуються лише натуральні компоненти, вони повністю безпечні для здоров'я.

Для замовлення звертайтеся:
hohhol.com.ua
або за телефонами:
099 972 52 66
063 604 64 48
додаткові контакти:
ok.ru: http://ok.ru/shklyar.bogdan
Facebook: https://www.facebook.com/hohhol
Email: magazun_hohhol​@ukr.net
skype: shklyarbogdan

Детальніше про позицію на сайті: http://hohhol.com.ua/p318388326-farba-gulal-hol.html

Інтернет - магазин "Hohhol" в соціальних мережах:
Однокласники: http://ok.ru/group/57248698466343
Facebook: https://www.facebook.com/hohhol
Google+: https://google.com/+HohholUait
Twitter: https://twitter.com/HohholMagazun vk.com: https://vk.com/hohhol
Wait while more posts are being loaded