Profile cover photo
Profile photo
Щоденна всеукраїнська газета «День»
89,699 followers
89,699 followers
About
Posts

Post has attachment

Post has attachment

Post has attachment
Друзі, у редакції газети «День» у ці хвилини відбувається круглий стіл «70 років Перемоги: український внесок, український подвиг, українське бачення».

Говоримо про те, чим сьогодні є для українського народу дати 8 і 9 травня. Коли світ дізнається українську правду про Другу світову війну і які кроки для цього необхідно зробити? В чому полягає сучасний погляд на війну? Як правильно про неї писати журналістам? Чому історія Другої світової війни стала ідеологічним підґрунтям для війни на Донбасі? Як протидіяти путінській історичній пропаганді? Про що свідчить і які наслідки матиме відсутність лідерів країн-учасниць антигітлерівської коаліції на цьогорічних святкуваннях в Москві?

Учасники:

Сергій ГРАБОВСЬКИЙ (публіцист, історик, кандидат філософських наук, лауреат Премії імені Джеймса Мейса, автор «Дня»).
Сергій ГРОМЕНКО (кандидат історичних наук, науковий співробітник Українського інституту національної пам'яті).
Олександр ЛИСЕНКО (завідувач відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України НАНУ, доктор історичних наук).
Мирослав ПОПОВИЧ (директор Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України філософ, доктор філософських наук, професор)
Борис СОКОЛОВ (історик та літературний критик, доктор філологічних наук, кандидат історичних наук, автор «Дня», Москва).
Юрій ЩЕРБАК (письменник, дипломат, публіцист, доктор медичних наук)

Дивіться пряму трансляцію за лінком http://www.day.kiev.ua/uk/video/kruglyy-stil-70-rokiv-peremogy-ukrayinskyy-vnesok-ukrayinskyy-podvyg-ukrayinske-bachennya
Photo

Post has attachment
25 лютого, Московський суд розглядав апеляцію української льотчиці та народного депутата Надії Савченко, і залишив її під вартою. Надія брала участь у засіданні суду за допомогою відеозв'язку. У неї вже не було сил стояти чи сидіти, лише – лежати. Надія заявила, що до наступного судового засідання може не дожити... Але голодування припиняти не збирається… 

«День» зустрівся з мамою Надії Савченко — Марією Іванівною. 77-річна жінка розповідає, що щодня на колінах просить Бога врятувати її доньку. Вірить, що Надію вдасться врятувати спільними зусиллями, однак на російське правосуддя жодних надій не покладає. «Я 10 лютого на суд потрапила — це я вдруге Надю побачила з часу її рішення йти на війну у травні. Її на суд супроводжують 17-18 охоронців-поліцейських, собака... Знаєте, просто соромно мені за цю державу! За день до цього я змогла зустрітися з Надею на півгодини. Я Надієчку обняла, я так плакала, не можу витримати вже це, вона така худесенька. Я її ручки взяла у свої руки, а крізь шкіру видно кісточки. А вона мені: «Мамо, не плач, тільки не плач...», — розповідає Марія Іванівна. — Вона мене не слухає, я ж її просила: «Надя, перестань вже голодувати, пожалій себе, і мене...». А вона каже: «І тебе не пожалію, мамо, і себе не пожалію! Поки мене не випустять і я не буду в Україні — не перестану голодувати». А це вже 74 дні голодування, 13 днів без уколів глюкози, вона вже 20 кілограмів ваги втратила...»

Марія Іванівна нещодавно написала листа федеральному канцлеру Німеччини Ангелі Меркель із проханням посприяти звільненню Надії, переклала його німецькою і занесла до Посольства Німеччини в Києві. «Там нам пообіцяли, що лист дійде до канцлера Меркель. Писала листи і Путіну, і матерям російським... Але ці листи, вважайте, пропали. Куди вони там дійдуть? Кому вони там потрібні?», — зітхає жінка.

Марія Іванівна говорить: «Так, Надя характером пішла в мене». Рід сильних жінок. Марія, Надія, Віра…

http://www.day.kiev.ua/uk/video/moya-nadya-sim-istoriy-mariyi-savchenko-pro-donku-video
Photo

Post has attachment
«…Ідучи з роботи, я (який уже раз!) обмірковував свою позицію. Як на мене, ідея всегулагівського страйку була утопічною насамперед через нашу непробивну ізоляцію… До того ж нам ще належало подолати такі наші суб’єктивні перепони, як всепроникний страх, що ним не без підстав були пройняті всі в’язні, пошесну інертність та нескінченні внутрішні чвари. Усі ці перешкоди були такі важкі і прикрі, що в нас не вистачало ні сил, ані хисту, щоб їх подолати хоча б в якомусь одному місці. Сколихнути й стрепенути нас міг лише відповідний зовнішній поштовх – інцидент, який зачепив би за живе кожного», – пише на початку своєї книги «Короткий запис спогадів» Євген Грицяк, лідер Норильського повстання 1953 року

Коли читаєш слова Євгена Грицяка – про непробивну ізоляцію, всепроникний страх, внутрішні чвари, інцидент, який зачепив би кожного, – то видається, що їхнім автором міг би бути й один із тих, хто рік тому взяв до рук тоненький щит.

Другу частину відео ми присвятили спогадам Євгена Степановича про повстання й табірне життя. Це не послідовна за хронологією оповідь, а окремі деталі, фрагменти, образи, в яких розкриваються цінні факти й думки.

Post has attachment
Київ боротьби і Київ пам'яті – фотопроект "Дня" до річниці розстрілів героїв на Інститутській у Києві http://incognita.day.kiev.ua/infohraphics/prostir-gidnosti-rik-potomu.html

P.S. Для зміни зображення потягніть слайдер вліво/вправо
PhotoPhotoPhotoPhotoPhoto
2015-02-20
5 Photos - View album

Post has attachment

Post has attachment
Лідерові Норильського повстання 1953 року Євгенові Грицяку 88 років. Ця легендарна людина мешкає в селі Устя на Івано-Франківщині. Стан здоров’я в останні роки не дозволяє Євгенові Степановичу покидати рідне село, проте він стежить за подіями в Україні та довкола неї. Одна з характерних якостей Євгена Грицяка – він, попри складний життєвий шлях, є людиною світу. Послідовник Ганді, він завжди пропагував ненасильницький спротив системі, духовний розвиток людини й суспільства, говорив, що українцям варто зійти з того шляху боротьби, до якого ми звикли, в якому силі протистоїть лише сила, і який щоразу приводить нас до поразки.

Ми розмовляли з Євгеном Степановичем 31 січня у його будинку. Найперше нас цікавило його бачення подій в Україні, а також процесів у Росії, зокрема й з огляду на його світоглядну позицію. Про те, чи можна було уникнути збройного конфлікту, чим здивувало українське суспільство, та чому ризик поразки все ще існує – у розмові з Євгеном Грицяком.

Євген Грицяк: Цієї війни було не уникнути (відео) http://www.day.kiev.ua/uk/video/yevgen-grycyak-ciyeyi-viyny-bulo-ne-unyknuty-video

Другу серію фільму – спогади про Норильське повстання та деталі з життя в’язнів ГУЛАГу – чекайте за кілька днів на сайті "Дня"
Photo

Post has attachment
Про концентраційний табір, який 27 січня 70 років тому звільнив 1-й Український фронт Червоної армії 

Post has attachment
Пам'ятаєте хлопця з Артемівська (Донецька область), який на початку літа врятував і більше місяця переховував від бойовиків двометровий герб України? Це був 17-річний Петро Зубар. Зараз він живе і навчається у Києві, а ми зробили з ним цікаве інтерв'ю. Про його вчинок, про початок окупації Артемівська бойовиками "ДНР", про війну і те, чого не видно з Києва... 

Читайте текст, дивіться відео, робіть репост: мудра, розумна і відповідальна молодь – це наше майбутнє http://www.day.kiev.ua/uk/video/nemaye-rozuminnya-shcho-donbas-ne-klykav-rosiyu
Photo
Photo
2015-01-11
2 Photos - View album
Wait while more posts are being loaded