Profile cover photo
Profile photo
Інститут соціокультурного менеджменту ІСКМ
122 followers -
Інститут соціокультурного менеджменту (ІСКМ) – є неполітичною, некомерційною, нерелігійною, недержавною громадською організацією.
Інститут соціокультурного менеджменту (ІСКМ) – є неполітичною, некомерційною, нерелігійною, недержавною громадською організацією.

122 followers
About
Posts

Post has attachment
ШОУ-4: на шляху до змін

У громадському секторі вирують різні інструменти розвитку громад, наприклад, Інститут соціокультурного менеджменту (ІСКМ) вже 10 років у рамках освітніх проектів, зокрема у «Школі громадської участі», поширює такий інструмент розвитку громад як «соціальна анімація», шляхом навчання громадських активістів та створення наукових посібників. Чи є даний інструмент результативним – так. Адже сотні громадських активістів перейнявши знання, втілюють його у своїх громадах, що приносить позитивні зміни у розвиток і активізацію населення.

Так, з 24 по 26 липня 2018 року в рамках проекту «Школа громадської участі-4», що реалізується Інститутом соціокультурного менеджменту за фінансової підтримки Фонду ім. Ч.С.Мотта, пройшов перший етап навчання для першої групи учасників, а саме тренінг «Анімація громадської діяльності». У тренінгу взяли участь 20 громадських активістів із Кіровоградської, Миколаївської, Львівської, Київської, Чернівецької, Полтавської, Житомирської, Івано-Франківської, Чернігівської, Хмельницької областей. Тренером на заході виступив Лев Абрамов, президент Інституту соціокультурного менеджменту.

Тренінг розпочався із розгляду питань – що таке анімація, соціальна анімація, в чому її сутність і корисність для громади. Тренер звернув особливі увагу учасників на поняття «соціального аніматора», охарактеризувавши його так, – «людина, яка живе на території громади, має бажання, знання, особистий практичний досвід у питаннях розвитку громади. У той же час, розвиток – це зміни, а соціальний аніматор займається створенням позитивних змін в людях».

Заглибившись у розгляд даного поняття, учасники розпочали створення професіограми соціального аніматора, що мало поетапний характер, зокрема, спочатку відбулася індивідуальна робота, потім у парах, і представлення результатів групової роботи з 5 осіб. Варто зазначити наступні тези учасників щодо соціального аніматора – «це творча людина, яка взаємодіє з усіма прошарками громадянського суспільства задля розкриття індивідуальних можливостей кожного, створює умови для змін і розвитку; це людина, яка бажає змінювати і змінюватись; особистість, яка створює умови для розвитку лідерського потенціалу жителів громади». Щодо лідерських особливостей тренер зазначив: «Чим відрізняється соціальний аніматор від лідера – аніматор створює умови для розвитку лідерів».

Враховуючи те, що більшість учасників тренінгу були не знайомі один з одним, представляють різні області нашої країни, відповідно, з було проведено декілька вправ на знайомство та інтеграцію до спільної діяльності на тренінгу. Відбулася самопрезентація і не аби яка – кожен учасник створював свою візитку як спосіб самовираження і представлення себе як найкраще. Резюмуємо – все було яскраво, динамічно й інформативно, комунікативні бар’єри між учасниками були подолані.

Другий навчальний день був зосереджений на темі «Центри місцевої активності як платформа розвитку громади». Задля формування в учасників розуміння з тематики, учасники ознайомилися із історичними етапами створення і становлення центрів місцевої активності (ЦМА).



Центр місцевої активності, звичайно, може бути створений як окремий заклад, але його соціальна значущість в рази підвищується, якщо його створити на базі закладу культури, тобто трансформувати заклад культури у центр місцевої активності, що слугуватиме розвитку громади. Будинки культури, бібліотеки, музеї, навчальні заклади можуть виконувати не тільки свої прямі функції, але й слугувати як осередки підвищення громадської активності. Далі, відповідно до теми, учасники визначали: критерії ефективності діяльності закладів культури; для чого існують заклади культури (їх функції); що можуть робити заклади культури для задоволення потреб місцевої громади; найактуальніші проблеми територіальних громад.

Не менш важливе поняття для засвоєння, що було запропоноване учасникам, – це «соціальний капітал». Адже, що таке соціальний капітал – це вміння працювати в команді, впевненість в собі, позитивний настрій, готовність до співпраці, емоційна стійкість, толерантність, відповідальність, здатність прийняти виклик, готовність до змін, кредит. Розібравшись у сутності поняття, учасники під час групової роботи розтлумачили показники вимірювання соціального капіталу.

Третій день – комунікаційно насичений, оскільки учасники опрацювали методики підвищення комунікативної компетентності. Вміння правильної комунікації є важливою складовою діяльності соціального аніматора, адже він постійно перебуває у контакті з людьми. Тому тренер розповів учасникам про види, стратегії, етапи та функції спілкування.

Вміння проявляти знаки уваги забарвлюють комунікацію, дають змогу донести інформацію, зрозуміти та підтримати співрозмовника, викликати у нього довіру до вас, до вашої ідеї чи ініціативи.

Вміння вести дискусії є ще одною необхідною складовою комунікативної компетентності. Конструктивність, стійкість і самовпевненість у роботи з громадою під впливом провокаційних натисків та несхвальних відгуків з боку громадськості – були практично закріплені учасниками під час імпровізованої дискусії з теми, що була визначена учасниками за допомогою мозкового штурму.

Отже, тренінг був як теоретично, так і практично насичений, учасники пройшли базовий курс з соціальної анімації, за що отримали відповідні сертифікати, які є підтвердженням отримання знань, умінь та навичок. Тому, українські громади, чекайте на локальне впровадження нового інструменту розвитку. Це був перший етап навчання в рамках «Школи громадської участі-4», попереду для учасників ще багато продуктивного й інтенсивного навчання аби стати справжнім соціальним аніматором, активом громади.
Add a comment...

Post has attachment

Post has attachment

Post has attachment
Як анімація може сприяти розвитку громади?

Соціальна анімація як спосіб активізації громади, підвищення рівня залучення її мешканців до вирішення важливих питань, технологія громадської роботи і не тільки, а ще й можливість формування лідерів у громаді.

Де навчитись анімації, а саме соціальній анімації – у «Школі громадської участі-4». Це продовження однойменного проекту «Школа громадської участі», що реалізується Інституту соціокультурного менеджменту (ІСКМ) за фінансової підтримки Фонду ім. Ч.С.Мотта. Так, 17 активних громадянок нашої країни – друга група учасниць проекту «Школа громадської участі-4», не втратили можливість й оволоділи інструментом розвитку громад.

Де навчалися?: На тренінгу «Анімація громадської діяльності», що проводився ІСКМ з 27 по 29 липня 2018 року в м. Львів-Брюховичі. Тренером на заході виступив Лев Абрамов, президент ІСКМ.

Що вивчали?: Самопрезентація як спосіб представлення себе в різних ситуаціях.

З чого все почалося? Знайомство – так, як учасниці представляли різні регіони України, зокрема, Миколаївську, Луганську, Київську, Херсонську, Полтавську, Кіровоградську, Сумську, Дніпропетровську області.
Найперше – створили мапу залучення учасників до проекту. На намальованій карті України кожна учасниця представляла себе і приклеювала стікер зі своїм ім’ям у тому місці, де вона проживає. Стікер за стікером, в результаті, отримали яскраву карту учасників «Школи громадської участі-4».
Самопрезентація через колаж – найкращий спосіб представити себе словесно, письмово ще й за допомогою ілюстрації. Отримавши всі необхідні матеріали, учасниці приступили до створення власної візитки, а потім представляли її одна одній. Резюмуємо – познайомилися, набралися позитивних емоцій та налаштувалися на продуктивну роботу.

Соціальний аніматор – той, хто веде громаду до розвитку.


Звісно ж, основи впровадження інструменту соціальної анімації у громаді. Найперше на чому була зосереджена увага учасниць – це розгляд понять «анімація», «соціальна анімація» і «соціальний аніматор». До речі, після засвоєння теоретичного матеріалу, учасники, об’єднавшись у групи, створювали професіограму соціального аніматора. На думку учасників, соціальний аніматор –«це людина, яка працює з громадою за творчим алгоритмом. Навчає інших людей, створює умови для їх розвитку та самореалізації. Має високий рівень розвитку комунікативних та організаційних навичок, ораторської майстерності, загально-людської культури. Характерним є відсутність страху виступу перед аудиторією».

Заклади культури як платформа розвитку громади.


Одним із місць, де може працювати соціальний аніматор у громаді є заклади культури. Тому наступне, що вивчали учасниці – це як трансформувати заклад культури у центр місцевої активності, осередок реалізації громадських ініціатив та платформу розвитку громади. Від теорії до практики – учасниці, працюючи у групах, визначали проблеми територіальних громад, сутність існування закладів культури, їх функції й критерії робити, а також як можна використати їх потенціал у розвитку громади.

Соціальний капітал як основа діяльності аніматора.


Сукупність зав’язків, що забезпечують поширення інформації, суспільну підтримку і реалізацію різних заходів. Безумовно, це і вміння працювати в команді, впевненість в собі, позитивний настрій, готовність до співпраці, емоційна стійкість, толерантність, відповідальність, здатність прийняти виклик, готовність до змін, кредит. Усвідомивши це, учасниці визначали показники вимірювання соціально капіталу, зокрема: членство в асоціаціях і клубах за інтересами; благодійність; волонтерство; розвиненість НДО.

Комунікативність – фундаментальна якість аніматора.


Важливість комунікації у роботі соціального аніматора неоціненна. Вміння взаємодіяти як з активними, так і пасивними мешканцями громади треба вдосконалювати. Відповідно, учасниці відпрацьовували дієві техніки комунікації, вчилися правильно надавати підтримку і, що не мало важливо, слухати співрозмовника. Варто відзначити, що у повсякденному житті більшість людей одягають «маски», приховуючи свою реальну особистість. Враховуючи це, учасниці вчилися розпізнавати різні «маски» поведінки людей, а також створювали власні маски, які відображають їх відчуття на момент тренінгу.

Дискусія – шлях вирішення проблем у громаді.

Конструктивне ведення дискусії і вміння досягати консенсусу наступне чого навчилися учасниці. Визначивши за допомогою мозкового штурму проблему, учасниці засвоювали через практику як правильно вести дискусію.

Дослідження шляхом участі.

Методика збору інформації та її опрацювання із безпосередньо участю громади. Так, об’єднавшись у групи, учасниці досліджували територію «Реколекційно-відпочинкового центру «Світлиця» і визначали переваги і недоліки території та умов проживання. Потім, результати дослідження закріпили на аркушах у вигляді малюнків, зробивши її наочно зрозумілою для сприйняття іншими учасниками.

Методична підтримка аби все було як треба.


ІСКМ надав кожній учасниці у друкованому вигляді методичний посібник «Центр місцевої активності на базі будинку культури: методологія та технологія розвитку територіальної громади». Також до методичної скарбнички учасників було додано: посібники «Соціальні технології» (перша та друга частини); книга «Школа громадської участі для розвитку громади»; Матеріали конференцій ІСКМ; Програму тренінгу «Громадянська освіта жінок місцевих громад»; Бюлетені ІСКМ «НДО-Інформ».

Резюмуємо.

Отже, учасниці оволоділи основною інформацією із анімації громадської діяльності, здобули необхідні вміння та навички ефективної роботи у громаді. Варто відзначити, що тренінг це не тільки можливість здобуття знань, але й можливість віднайти друзів та партнерів, в чому учасниці переконалися на особистому досвіді. Перший етап проекту «Школа громадської участі-4» реалізовано. ІСКМ отримав багато схвальних відгуків від учасників, що надихає та позитивно налаштовую на роботу. Тому, українські громади, чекайте на потужну хвилю соціальних аніматорів, які будуть творити позитивні зміни.
https://iscm.org.ua/uk/2018/07/31/yak-animatsiya-mozhe-spryyaty-rozvytku-gromady/
Add a comment...

Post has attachment
Add a comment...

Post has attachment
Учасниця проекту "Участь через залучення" Галина Ланчевич (Тростянецький творчий центр, с. Тростянець, Львівська обл.) розповідає про можливості розвитку культури в умовах децентралізації.

*Відео підготовлене в межах проекту “Участь через залучення” , що реалізується Інститутом соціокультурного менеджменту в рамках «Програми сприяння громадській активності «Долучайся!»», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні.

Зміст відео є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.

https://www.youtube.com/watch?v=UehcCOHweTE
Add a comment...

Post has attachment
Учасники проекту "Участь через залучення" - Володимир Дементов, Леся Вовк, Галина Ланчевич, Антоніна Пилипенко, Ірина Лавренко, Людмила Сніцаренко, Олена Губа, Ірина Капачинських, Мариня Дячук та володимир Яцина діляться думками щодо того, хто ж такий соціальний аніматор.

*Відео підготовлене в межах проекту “Участь через залучення” , що реалізується Інститутом соціокультурного менеджменту в рамках «Програми сприяння громадській активності «Долучайся!»», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні.

Зміст відео є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.

https://www.youtube.com/watch?v=R9Aez_XmcXE
Add a comment...

Post has attachment
Громадська думка - перспективи децентралізації для громад

Приклад громади, що переживає часи децентралізації, а саме створення об'єднаної територіальної громади. Ділиться досвідом Володимир Яцина, заступник голови Сахновщинської районної ради смт. Сахновщина Харківської області.

*Відео підготовлене в межах проекту “Участь через залучення” , що реалізується Інститутом соціокультурного менеджменту в рамках «Програми сприяння громадській активності «Долучайся!»», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні.

Зміст відео є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.

https://www.youtube.com/watch?v=TiwgpASxVb4
Add a comment...

Post has attachment
Пригоди соціальних аніматорів - друга група


Як проходив перший етап навчання соціальній анімації для другої групи учасників тренінгу "Анімація громадської діяльності"*, що проводився Інститутом соціокультурного менеджменту з 21 по 23 червня 2018 року.

*Відео підготовлене в межах проекту “Участь через залучення” , що реалізується Інститутом соціокультурного менеджменту в рамках «Програми сприяння громадській активності «Долучайся!»», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні.

Зміст відео є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.

https://www.youtube.com/watch?v=gxKdIeXERPo
Add a comment...

Post has attachment
Анімація для громад

Тренінг, що закріпився у згадках не тільки як процес продуктивного навчання з соціальної анімації, але й як цитатник. Три думки, що відображають динаміку тренінгу: «Зміни – це ризик. Зміни – це шанс», – тренер Лев Абрамов; «Потрібно шукати те, що об’єднує», – тренер Леонід Жовтило; «Успішна громада тоді, коли успішні її члени», – учасник тренінгу. Саме на цих «словесних китах» базувалося формування соціальних аніматорів – активу громад на тренінгу «Анімація громадської діяльності» для другої групи, що проводився Інститутом соціокультурного менеджменту (ІСКМ) 21-23 червня 2018 у м. Київ в рамках проекту «Участь через залучення»*.

Захід проводила тренерська команда ІСКМ – тренер Лев Абрамов за підтримки асистентів Леоніда Жовтило та Анастасії Шевченко. Навчання тривало три дні і ма

ло модульний характер, де учасники засвоїли ключові теоретичні та практичні аспекти тренінгової програми, зокрема, із соціальної анімації, ефективної комунікації у громаді, діяльності Центрів місцевої активності при закладах культури. Перший день тренінгу був присвячений розгляду філософії анімації та специфіки роботи соціального аніматора. На основі сприйнятого теоретичного матеріалу, учасники об’єднавшись у групи формували власне визначення того, хто такий соціальний аніматор. Дана вправа сприяла усвідомленню цілісної роботи соціального аніматора та його безпосереднього впливу на життя громади.

Центри місцевої активності на базі закладів культури як майданчик розвитку громади – тема, якої учасники навчалися на другому дні тренінгу. Чи можуть заклади культури зосередити в собі громадську активність і установлену діяльність, на думку учасників, – так. Адже одна із вправ на тренінгу була направлена на глибинний розгляд та визначення того, для чого існують заклади культури, які їх функції, які потреби громади вони можуть задовольнити спираючись на низку проблем територіальних громад, і які ж, врешті-решт, критерії ефективної діяльності закладів культури. Варто відзначити, що кожен учасник мав свою думку, яка опиралася на їх власний досвід роботи і саме це додало інформаційного, реалістичного забарвлення виконанню завдання. Дана робота була підкріплена представленням Леонідом Жовтило успішної практики створення Центрів місцевої активності для розвитку громади на базі будинків культури та бібліотек у м. Малій Висці Кіровоградської області.

На тренінгу були розглянуті всі нюанси дискусії задля пошуку консенсусу з актуальних питань в громаді. І тим більше, окрім опрацювання навичок ефективної комунікації, формування рівня довіри й самопрезентації, учасники дискутували з певної проблеми, які визначили попередньо за допомогою мозкового штурму. Дискусія була жвавою і продуктивною, адже після її завершення учасники трансформували дискусію, що відбулася на ті ситуації, які траплялися у їх громадській діяльності, надали їм конструктивну оцінку. В результаті, учасники сформували перелік рекомендацій – як можна зробити процес перебігу дискусії при громадських зборах чи інших масових заходах більш результативним. Не обійшлося і без нових інструментів із розвитку громад – Леонід Жовтило представив учасникам технологію картування громад як можливість визначення наявних і пошук нових ресурсів у громаді.

Отже, тренінг це завжди вихід із зони комфорту і переосмислення наявних знань із засвоєнням нових. Учасники максимально були залучені у процес навчання, обговорення важливих питань не тільки з тематики тренінгу, але й з питань, що хвилюють учасників щодо їх роботи у громаді. Перший етап навчання в рамках проекту «Участь через залучення» пройдено. Для учасників попереду ще два етапи навчання, комунікативні зустрічі, створення і поширення «історій успіху». Більш детально ознайомитися із відгуками учасників з тренінгу можна за посиланням: https://iscm.org.ua/uk/2018/06/24/vidguky-uchasnykiv-treningiv-animatsiya-gromadskoyi-diyalnosti/



* Проект «Участь через залучення» реалізується Інститутом соціокультурного менеджменту в межах “Програми сприяння громадській активності “Долучайся!””, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USIAD) та здійснюється Pact в Україні. Зміст статті є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.

https://iscm.org.ua/uk/2018/06/25/animatsiya-yak-instrument-rozvytku-gromad/
Add a comment...
Wait while more posts are being loaded