Profile cover photo
Profile photo
LEXEL LAW COMPANY
3 followers
3 followers
About
Posts

Рада не підтвердила відставку уряду. А чи розглядала?

16.02.2016 р. Верховна Рада України не знайшла достатньої кількості голосів депутатів для схвалення Проекту Постанови про відповідальність Кабінету Міністрів України (щодо прийняття резолюції недовіри Кабінету Міністрів України) № 4080.
Такий результат голосування дав підставу багатьом стверджувати про отримання діючим урядом індульгенції до наступної сесії.
Разом з тим, аналіз законодавства України не може однозначно підтримати такий висновок.
Згідно статті 91 Конституції України, Верховна Рада України приймає закони, постанови та інші акти більшістю від її конституційного складу, крім випадків, передбачених цією Конституцією.
Статтею 87 Конституції України встановлено, що результатом розгляду питання про відповідальність Кабінету Міністрів України є прийняття резолюції недовіри. Частиною 2 ст. 46 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» встановлено, що актами Верховної Ради є закони, постанови, резолюції, декларації, звернення, заяви. Зі змісту ст.ст. 89, 90 цього ж закону випливає, що розгляду резолюції передує внесення її проекту, оформленого належним чином, народними депутатами.
Процедура розгляду звітів Кабінету Міністрів регламентована ст. 228 Закону про регламент, відповідно до якої за підсумками обговорення приймається постанова (ч. 6), а у разі, якщо діяльність уряду визнана незадовільною, Верховна Рада може прийняти резолюцію недовіри Кабінету Міністрів України (ч. 7).
Статтею 232 Закону про регламент врегульоване розгляд питання відповідальності Кабінету Міністрів, відповідно до норм якої, після закінчення обговорення проводиться голосування щодо прийняття резолюції недовіри. Резолюція недовіри Кабінету Міністрів України вважається прийнятою, якщо за неї проголосувала більшість народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради.
Отже, результатом вирішення питання про відповідальність Кабінету Міністрів України є голосування за проект окремого акту – резолюції, а не постанови. Розгляду резолюції 16 лютого не відбувалось та й не могло відбутись за відсутності відповідного проекту. Таким чином, є всі підстави стверджувати, що питання про відповідальність Кабінету Міністрів України залишилось не розглянутим, а тому внесення проекту резолюції з наступним його розглядом протягом поточної сесії може бути цілком ймовірним.
Роман Хрустенко
Юридична компанія ЛЕКСЕЛ
Add a comment...

Post has attachment
Про День захисника України
 
14 жовтня 2014 р. Президентом України П.Порошенко було оголошено про підписання Указу № 806/2014 «Про День захисника України».
Після Революції Гідності, це другий указ, яким запроваджується свято (раніше, указом в/о Президента О. Турчинова було установлено День морської піхоти, який належить відзначати щороку 16 листопада).
Залишивши поза увагою значимість прийнятого рішення, звернемо увагу виключно на обраному юридичному способі його реалізації.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вичерпний перелік повноважень Президента України міститься в ст. 106 Конституції, серед яких таке повноваження, як встановлення свят відсутнє. Більш того, згідно ст. 45 Конституції, вихідні та святкові дні встановлюються законом. Цікавим моментом є й те, що як на сайті Президента України (http://www.president.gov.ua/news/31389.html), так і в його виступі 14.10.2014 р. День захисника України іменується державним святом. Згідно ж ст. 92 Конституції України, державні свята встановлюються виключно законами України.
Для порівняння, в Указі № 352/2014, яким було запроваджено День морської піхоти, термін «свято» не використовувався, що усуває можливі звинувачення у посяганні на компетенцію парламенту, але залишає відкритим питання про дотримання вимог ст. 19 Конституції в частини повноважень Президента встановлювати особливі «Дні».
Вочевидь, єдиним законним шляхом надання легітимності Дню захисника України буде підготовка та подання на розгляд Верховної Ради відповідного законопроекту, після прийняття якого юридична чистота прийнятого Президентом історичного рішення не буде викликати сумнівів.
Наведені вади нормотворчої роботи жодним чином не обмежуються згаданим указом, і в повній мірі стосуються численних професійних свят, в т.ч. Днів юриста, медика, журналіста, тощо, раніше запроваджених відповідними указами Президентів.

Роман Хрустенко
Add a comment...

Post has attachment
Про депутата і шеф-кухаря
У більшості випадків передвиборчі програми кандидатів у депутати містять добірку декларацій, суть яких зводиться до: «якщо оберете - все буде добре». Я- за розширення самоврядування, я- за міцну армію, я- проти корупції, я-…
Ги, так і я «за» і «проти», але…
От, приміром, з численної армії кандидатів, обираю я собі ШЕФ-КУХАРЯ…. Стандартно освіта вища (інколи, навіть профільна), хтось тимчасово не працює, а хтось працює (правда не кухарем, а сантехніком, ну то таке), судимість відсутня, більшість за ЄС і проти комуністів, але трапляється й навпаки, ще й всі як один проти корупції виступають. Красота!
І от стає ж мені цікаво, якими стравами годувати будуть, з якими інгредієнтами, чи смаженими, чи вареними. І от отримую я відповіді: страви будуть першими і другими (деякі навіть про десерти згадують), обов’язково смачними і неодмінно красивими… Хм, ну не це ж я від кухаря почути хотів!
Кухар з набору інгредієнтів, розуміючи їх значення, сумісність, калорійність і придатність у поєднанні зі знанням способів і технологій приготування, дотримуючись санітарно-гігієнічних правил, потенційно зможе задовольнити мою потребу в їжі. Технологічна карта плюс готова страва на дегустацію і я оціню чи мій це шеф - кухар!
А тут депутат! І блюдо його – законопроект. Не важливо, місцеве самоврядування, міцна армія чи боротьба з корупцією, мене цікавить - як. Як він пропонує врегулювати ці суспільні відносини, аби досягти задекларованої мети. Кандидат! Програма, плюс законопроекти як додатки до програми! Лише це зробить мій вибір свідомим, а твою кандидатуру відмінною від інших.
Отже, КАНДИДАТ = ПРОГРАМА + ЗАКОНОПРОЕКТ!
Photo
Add a comment...

Post has attachment
Про передвиборче…
Методом «тику» обрав один з округів (не Київ) і провів невеличке дослідження осіб кандидатів. Виявилось, що їх середній вік - 41, при цьому, у віці «21-25» - 5 канд., у віці «50-60» - 4 канд., 2 - у віці «40-50» і по одному «30-40» і «60-70». Перше, що здивувало, це представлення найбільш «моторної» категорії («30-40») лише одним кандидатом. Друге здивування - чисельність категорії «21-25».
З 13 кандидатів тих, що проживають в окрузі лише 3, а найбільш численна категорія (8)- мешканці Києва.
Всі кандидати мають вищу освіту. За критерієм працевлаштування розподіл наступний: 3- безробітних, 2- представники бізнесу, 1- держслужбовець, 2- підприємців, 1- політолог, 1- філософ і 3 юриста.
Наступний крок – аналіз програм. Більш за все в своїх програмах потенційні обранці приділили уваги місцевому самоврядуванню (6), проблемам молоді (5), ЄС (4), економічним і соціальним аспектам (4). Дуже неочікуваним виявилось ігнорування конкретних сучасних викликів: НАТО- своє ставлення задекларували 3 кандидати (2- за, 1 проти). Проблеми Криму, мови, заборони КПУ та ПР, відносини з РФ, реформування ЖКХ, стан доріг та банківські відсотки згадуються лише 1 раз. Цікаво, що з поміж 3-х юристів судова реформа є актуальною лише для одного кандидату. Ставлення до люстрації висловили лише 2 з 13 кандидатів. Такі близькі виборцям проблеми як реформа правоохоронних органів, можливість відкликання депутатів, заморожені вклади Сбербанку… взагалі залишились поза увагою програм.
Загальне враження від програм, що їх писали не для висвітлення своєї позиції, а, скоріше, на виконання формальних вимог виборчого законодавства. У найбільшій мірі це відноситься до програм безробітних кандидатів, оскільки три з чотирьох відверто декларативних і не змістовних програм належать саме їм.
На фініші всіх цих досліджень стало цікаво залишити одного єдиного шляхом виключення. При цьому критерій програми з описаних вище підстав був поставлений на останнє місце.
Перший фільтр – працевлаштування: мінус 3 безробітних, залишилось 10 (окрема тема);
Другий фільтр – вік: мінус «21-25» і «60-70», залишилось 4 (навіть rentcar не довіряють керування авто окремих класів особам у віці 21);
Третій фільтр – проживання: лише місцеві, залишилось 2 (досить умовно, але на то вона й мажоритарка, щоб обирати місцевих);
Четвертий – програма. Незважаючи на статус «самовисування» одного з «фаворитів», його програма ну дуууже схожа на гасла однієї політичної сили, до прихильників якої себе не відношу).
Оскільки вже після попередніх фільтрів залишився лише один, на жаль, розгляд таких критеріїв як фах, відношення до конкретних питань… стало не актуальним.
І хто переможець? Місцевий мешканець у віці 35 років, що перебуває на держслужбі, висунутий політичною силою, який в своїй програмі декларує прихильність ЄС, розвиток місцевого самоврядування, піклується про питання енергетики і виступає проти корупції.

Роман Хрустенко
Add a comment...
Wait while more posts are being loaded