Profile cover photo
Profile photo
Лариса Алтухова
1,082 followers
1,082 followers
About
Лариса's interests
View all
Лариса's posts

Post has attachment
Київські магнолії. 14 квітня 2017 р.
PhotoPhotoPhotoPhotoPhoto
14.04.17
13 Photos - View album

Post has attachment
Шановні друзі, на березі Київського моря, неподалік від колишнього Рибстану, триває «укріплення» берега, яке розпочали наприкінці зими. А наші київські віндсерфінгісти, користуючись сприятливим для себе напрямком вітру з півночі, 2 квітня 2017 р. відпрацьовували свої навички та насолоджувались можливістю погойдатися на хвилях. Поки ще є така можливість… Адже невідомо, чи ті «добрі люди», кому спало на думку «укріпити» берег за допомогою піску, щебінки, каміння та купи чорнозему, зрізавши при цьому купу дерев, не закриють його від людей назавжди. Та ще й оточать територію високими парканами та написами на зразок «Доступ заборонено», "Приватна власність", "За порушення штраф" тощо. 
PhotoPhotoPhotoPhotoPhoto
04.04.17
31 Photos - View album

Post has attachment
…А на зворотньому шляху ми зробили ще одну зупинку, побачивши грандіозне будівництво. Там, де закінчується бетонна огорожа, на берег пригнали з Києва велику кількість техніки. Працюють бульдозери та екскаватори. Частину дерев зрізано, насипано велике каміння, щебінку перемішано з піском, лінію берега вирівняно. Для чого? Укріплюють береги, щоб вода не розмивала? Так сказали робітники, що там працюють. А над Дніпром, тобто над нашим «морем», ще літають любителі зимових розваг… Може, цього річ вони тут востаннє. 
PhotoPhotoPhotoPhotoPhoto
05.03.17
24 Photos - View album

Post has attachment
Сьогодні, 5.3.2017 р., ми опинилися поза межами міста, і добре, що нам сприяла погода. Зазвичай на Київське море ми виїжджаємо раз взимку, коли все ще спить, раз навесні, коли поволі природа прокидається. Зараз саме такий час – весна в русі, пухнасті «котики» милують око… За Рибстаном, де ми зупинилися перший раз, було тихо і спокійно. Краєвиди гарні, ліс зелений, Дніпро ще під кригою - і далеко видно ці засніжені поля… 
PhotoPhotoPhotoPhotoPhoto
05.03.17
24 Photos - View album

Post has attachment
Останні дні зими 2017 р. 
PhotoPhotoPhotoPhotoPhoto
25.02.17
12 Photos - View album

Post has attachment
Київ. На Дніпрі. Недобудований міст.
PhotoPhotoPhotoPhotoPhoto
25.02.17
12 Photos - View album

Post has attachment
Передчуття весни. Київ, 25 лютого 2017 року.
PhotoPhotoPhotoPhotoPhoto
25.02.17
7 Photos - View album

Post has attachment
Alberobello – to piękne, bajeczne miasto położone na dwóch wzgórzach - Wschodnim i Zachodnim - to ostatnie całkiem składa się z trulli-domków (jest ich prawie 1400). Obecnie Alberobello jest Mekką dla turystów. Po zakazie budowania trulli w 1925 r. mieszkańcom dozwolono takie budowle tylko remontować, odnawiać, również sprzedawać i kupować - ceny, jak słyszałam - 5-30 tys. euro. Trulle nie wszystkie jednakowe. Jeśli dobrze przyjrzeć się, to zobaczymy na pochyłościach różne symbole oraz odrębne cechy w sposobie wykończenia dachów. Są żenskie trulle (z kopułkami) i męskie (bez owych). Najczęściej mistrz wykonywał znaki Zodiaku, religijne lub pogańskie symbole, a sprzedając domek, zacierał je, bo każdy gospodarz musiał namalować swoje własne. Prócz mieszkań, teraz w Alberobello są liczne restauracje, muzea, winoteki, kościół, hotele... I to wszystko w trulle-stylu! W jednej kawiarence delektowaliśmy się kawą z czerwonym gorzkim pieprzem i czekoladą! M-m-mmmm...
O zmroku opuściliśmy fantastyczny, magiczny Alberobello, zabierając ze sobą jaskrawe wrażenia, pozytywne emocje, natomiast zostawiając tam na zawsze cząstkę swej duszy.

Що таке сучасний Альберобелло? Місто, розташоване на двох великих пагорбах – Східному та Західному – стало Меккою для туристів. Західна частина пагорба повністю складається з кварталів труллі-споруд. Їх близько 1400. Після остаточної заборони у 1925 р. будувати труллі місцевим жителям дозволялося їх лише реконструювати, продавати та купувати. Вони тепер у приватній власності. Не всі вони схожі між собою, як близнюки. Відрізняються і знаками, нанесеними на похилій поверхні, і способом завершення даху. Якщо придивитися до труллів уважніше, можемо побачити на них маленькі маківки (це так звані «жіночі» труллі), де-не-де вони відсутні (чоловічі). Частіше за все майстер малював на своїй труллі-хатинці або знаки Зодіака, або релігійні чи поганські символи. Крім труллі-жител, є труллі-ресторани, труллі-музеї, труллі-готелі… А ще вінотека, сувенірні лавки, труллі-церква, кав’ярні… В одній такій ми скуштували каву з червоним перцем та шоколадом! Ммммм….
Коли почало сутеніти, ми поїхали з казкового, чарівного Альберобелло, забираючи з собою чудові враження та залишаючи там назавжди частину своєї душі.

PhotoPhotoPhotoPhotoPhoto
18.12.16
28 Photos - View album

Post has attachment
Цікаво знати, як і коли почалася історія труллів. Уперше про них згадується у XV ст., коли Андрео Маттео Третій з династії Аквавіва привіз на ці землі своїх людей для обробляння землі. Натомість платити неаполітанському королю податки на розміщення та будівництво осель він як феодал не хотів. А бо за що? Де села, де хати, в яких мешкають люди? Шукайте – їх нема! А все через те, що кмітливі люди винайшли, як зробити так, щоб будинок, зроблений з каміння способом сухої кладки, миттєво перетворювався на руїну. Треба лише вийняти з конічного даху один ключовий камінь – і вся конструкція розсиплеться. Це робили щоразу, коли до села наближалися збирачі податків. Поза сумнівами, звістка про їхній приїзд бігла швидше, ніж вогонь по соломі. У XVII ст. ця область опинилася під владою іспанської корони, тоді діяв указ про заборону будівництва без найвищого дозволу. Звісно, такий спосіб уникати податків постійно удосконалювався, і традиція «будувати-руйнувати-відновлювати» тривала дуже довго – до кінця XVIII cт. У 1797 р. король Фердинанд Бурбон дарував місту Альберобелло свободу та звільнив від податків. Після цього дехто почав зводити свої будинки з використанням закріплюючого розчину, проте так чинили не всі - не вірили, що свободу не відберуть. Тому характерні хатки-труллі зводили до 1925 р. включно, а потім їх заборонила будувати італійська влада.

Jak i kiedy budowano trulle? Pierwsza wzmianka historyczna prowadzi nas do XV wieku. Wtedy Andrea Matteo III (z dynastii Acquaviva) przywiózł na te tereny w Apulii swoich chłopów do uprawy gleby. Ale nie chciał płacić podatków królowi neapolitańskiemu - czemu wcale się nie dziwię))) Niby ludzie są, a w rzeczywistości ich nie ma - no bo gdzie wioski? Gdzie domy? Dlatego ludzie zmuszeni byli budować sobie chatki z materiałów, których było dosyć na miejscu – z wapiennych kawałków, w taki sposób, aby można było je momentalnie zniszczyć. Kamienie na dachu układało się jeden na drugim, bez jakiejkolwiek zaprawy wzmacniającej. Wystarczyło wyjąć jeden kamień w podstawie dachu a cała konstrukcja waliła się na ziemię jak domek z kart, tworząc kupę gruzów. I robiono tak przed nadejściem poborców podatkowych. Wiadomości o zbliżaniu tychże leciały prędzej, niż ogień po słomie.
W XVII st. Apulią władała już Korona Hiszpańska. Kiedy działał absolutny zakaz budowania czegokolwiek bez specjalnego zezwolenia, ludzie oczywiście musieli płacić za owe zezwolenia wysokie podatki. Miejscowi nadal nie spieszyli się postępując wg zasady: “łatwo zrujnować – łatwo i szybko odbudować”. I ta tradycja trwała długo, do końca XVIII stulecia. W 1797 r. Król Ferdynand Burbon uwolnił miasto Alberobello z tego podatkowego ciężaru. Tylko nie wszyscy w to uwierzyli! I dlatego trulle budowano tradycyjnie aż do 1925 r., kiedy władze Włoch ostatecznie zabroniły wznoszenia takich budowli.

PhotoPhotoPhotoPhotoPhoto
16.12.16
31 Photos - View album

Post has attachment
Наш шлях пролягає далі, і їдемо ми подивитись на пречудові архітектурні споруди – труллі – житла місцевих мешканців. Розпочали їх будувати ще в XVII ст. Подібних нема більше ніде в світі - лише тут, в Апулії, можна ними помилуватися. Найбільше таких цікавих білокам’яних споруд з конічними дахами побачимо в місті Альберобелло - це культурна столиця Ітрійської долини. Назва міста пішла від латинських слів «arbor» и «bellum» - у перекладі «дерево» та «війна». На цих теренах колись були діброви, і дерева використовували для конструювання надійних військових механізмів. Від тих дібров наразі нічого не лишилося, а от труллі - у перекладі «куполи» - зазнали світової слави і є візитівкою цього міста. Хоча краще сказати – це перлина місцевої архітектури. Труллі є настільки унікальними і їх збереглося так багато, що в 1996 р. вони були включені до світової спадщини UNESCO.
Nasza droga wiedzie dalej. Tym razem zaplanowaliśmy zwiedzić tutejszą perełkę architektoniczną, charakterystyczną wyłącznie dla tutejszych miejscowości. W Apulii powstały bardzo oryginalne budynki, nazywane trullami. Budowanie takich szaro-białych domków o stożkowatych dachach zaczęło się na przełomie XVI-XVII stulecia. Podziwiać je można tylko w Apulii, nigdzie więcej ich nie ma. Na szczęście zachowały się w dużej ilości w mieście Alberobello (prowincja Bari). Nazwa miasta pochodzi od łacińskich słów «arbor» (drzewo) oraz «bellum» (wojna). Kiedyś na tych terenach szumiały dęby, drzewa słynne ze swej mocy i długowieczności. Wykorzystywano je w celach militarnych. Po tych dąbrowach teraz nie ma śladu, trulle zaś zasłynęły na cały świat. Te “domki z kopułami” są na tyle niepowtarzalne, że zostały wpisane do karty spuścizny światowej UNESCO w 1996 r. Zapraszam na spacer po Alberobello!

PhotoPhotoPhotoPhotoPhoto
14.12.16
31 Photos - View album
Wait while more posts are being loaded