Profile cover photo
Profile photo
Олександр Карімов (Lazy Lone Lion)
220 followers
220 followers
About
Олександр's posts

Post has attachment
Приїхав цей шнурок.

Ну от реально прикольна штука.
Для зарядки магніт можна прикладати будь-яким боком. Передача даних працює тільки в одному положенні :) Ну але в основному шнурок використовується для зарядки.

А основні його переваги інші:

1) легко підключати/відключати, особливо у машині, не виламується роз'єм, не має значення яким боком втикаєш.

2) якщо через кабель перечепишся, то нічого ні від чого не відірветься -- просто роз'єднається магніт.

Але це ж "китай", тому у конкретного виробу виявилися й недоліки :)

1) "рідний" роз'єм працює не з всіма телефонами -- він закороткий, і контакти тупо не дістають у глибоких роз'ємах. В 2 із 4 перевірених телефонів не працює. Включно з моїм. :) Дуже вдало, що я замовив додатковий "довгий" роз'єм - на випадок якщо короткому буде заважати телефонний чохол. Чохол мені не заважав, але зате довгий роз'єм сумісний з моїм телефоном. :)

2) така штука має сенс тільки якщо у вас таких шнурків мінімум два -- один для домівки і один на роботі. Інакше на роботі будете постійно вставляти-виймати мікро-роз'єм щоб втикнути звичайний шнур. Який смисл? Саме тому я й придбав їх два. Можливо візьму ще пару для коханої -- подивимося чи їй воно сподобається.

3) у одному кабелі (з шести!) очевидно десь розрив. Працює тільки в одному положенні, а в перевернутому не працює. Дістався колезі. :(

4) в деякі телефони реально дуже туго входить. В один телефон взагалі побоявся втискати силою. Не знаю чи так задумано. Не знаю чому так. По факту у тих, кому воно купувалося, кабелі працюють. В принципі та найменша частина позиціонується як dust-plug (затичка проти бруду), тому випадати не має права by design.

5) магніт трохи занадто потужний. Як на мене він має бути слабший, щоб відімкнути можна було легше.

6) ціна. Коштує все ж не 20грн, а більше 3.5 доларів. Це ~90 грн. А на два треба буде 180.

7) Досить широкий штекер там де магніт. В деякі пристрої не втикнеш, особливо такі, де чохол буде заважати.

Ну то таке.

Штука прикольна, корисна. Дивно, що це не світовий стандарт замість нинішнього micro-USB. Кажуть, що у "Соні" є такі самі роз'єми. Ну і у "Apple" такий на нашому MacBook -- реально дуже зручно.

‪#‎Рекомендую‬ !

Post has shared content

Post has attachment

Post has attachment

Post has attachment

Post has shared content
Конотопська битва — нічний кошмар російських істориків-пропагандистів. Ця історична подія нараз лопає дві ретельно роздуті ними міфобульбашки: про братерство двох народів та велич і непереможність російського війська.

Російська народна пісня голосить:
Под Конотопом под городом,
Под стеною белокаменной,
На лугах, лугах зеленых,
Тут стоят полки царские,
...
А из далеча-далеча, из чиста поля,
Из того ли из раздолья широкого,
Кабы черные вороны табуном табунилися,
Собирались-съезжались
Калмыки со башкирцами,
Напущалися татарове
На полки государевы.

Все в кращих традиціях московського словоблудства: паслися собі мирні царські вівці, зелену травичку щипали (що з того, що під українською фортецею? Вони заблукали!), раптом налетів табун татарського вороння, поскуб овечі шуби у дрантя...

А українців наче і нема. Жарти-жартами, та ця версія подій яскраво засвідчує намагання росіян викреслити із людської пам'яті події московсько-української війни 1658-1659 років, в якій боротьба йшла все за те ж: з московського боку — за можливість «взяв за хохол, за собой водить» братський народ, з українського — за власну волю і долю.

Конотопській битві передувала 70-денна оборона Конотопа 5 тисячами козаків на чолі з ніжинським полковником Григорієм Гуляницьким. Тривала облога Конотопа дала можливість гетьману Івану Виговському зібрати сили для битви, а також добре обдумати план дій. Тож, 29 червня 1659 р. 20-тисячне козацьке військо і їх союзники - 30 тисяч кримських татар - кинули виклик 120-тисячному московському війську.

Зустріч двох армій відбулася на полі під селами Соснівка та Шаповалівка в 15 км від Конотопа. Зруйнувавши міст і греблю р. Соснівки, гетьману вдалося розділити авангард російських сил під командуванням Семена Пожарського і основні сили московської армії.

Рано вранці невеликий загін Виговського атакував табір Пожарського і після короткої сутички почав відступати, вдаючи втечу.

Війська Пожарського залишили табір і почали переслідувати козаків. Коли московські війська вступили в Соснівку, Виговський дав знак для наступу татарам, і сам перейшов у контрнаступ. Побачивши пастку, Пожарський спробував відступити, але тяжка московська кіннота та артилерія загрузли у болотах біля річки, “справжніх конотопах”. “Від тієї поразки міг втекти... хіба той, у котрого був крилатий кінь” - зазначив літописець Самійло Величко.

Безславно скінчив і сам Пожарський: поставши перед кримським ханом, він за московським звичаєм вилаяв його матом, та ще й плюнув йому в обличчя. За що і поплатився головою.

«Цвет московской конницы, отбывший счастливые походы 1654 и 1655 годов, погиб за один день, и уже никогда после этого царь московский не мог вывести в поле такое блестящее войско. В траурной одежде вышел царь Алексей Михайлович к народу и ужас охватил Москву...» - підсумує згодом російський історик С. Соловйов.
Photo

Post has attachment

Post has attachment

Post has attachment

Post has attachment
Wait while more posts are being loaded