Profile cover photo
Profile photo
Громадське ТБ Дніпро
23 followers -
Громадське ТБ Дніпро — громадянська ініціатива зі створення незалежного медіа в Дніпрі
Громадське ТБ Дніпро — громадянська ініціатива зі створення незалежного медіа в Дніпрі

23 followers
About
Posts

Post has attachment
Перша індустріалізація: хто насправді збудував заводи в Дніпрі

Дніпряни XXI століття отримали в спадок численні промислові зони, заводи і фабрики, що зараз збанкрутіли чи припинили своє існування. Коли вони з’явились у місті? Ким вони були збудовані і на чиї кошти?
Попри поширену думку, що Російська імперія створила економічний потенціал Катеринославської губернії, факти це заперечують. Тема іноземних івестицій була негласно, але заборонена в радянський час, зізнаються фахівці.

Тому тільки зараз ми можемо впевнено сказати, що перші металургійні заводи в місті будували бельгійці і французи, на бельгійські і французькі капітали, за допомогою своїх інженерів та за своїми кресленнями.

«Майже кожного дня до міста прибували іноземці. Комфортабельний потяг із Брюсселя за 64 години привозив людей, яких тут зустрічали, вони облаштовувалися в місті зі своїми родинами», — розповідає дослідниця історії першої індустріалізації Валентина Лазебник.

Заснування цих металургійних заводів призвело до зростання кількості населення майже у 2,5 рази. Відповідно, розбудовувалась інфраструктура міста — з’явилися перший (бельгійський) трамвай та перша (французька) електростанція. Катеринослав був одним із небагатьох міст імперії, в якому освітлення було не тільки в центральній частині, але й на окраїнах та в робочих слобідках.

Наприкінці XІX століття в Катеринославі вже працювали консульства Бельгії, Франції та Німеччини. «Виникнення цих консульств першочергово було пов’язано з обсягами іноземних інвестицій у нашому місті», — коментує краєзнавець Валентин Старостін.

Громадське ТБ Дніпро продовжує розвінчувати імперські та радянські історичні міфи й ділиться фактами з вами.

Здійснено в рамках проекту за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США. / Supported by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.
Add a comment...

Post has attachment
Дніпровські еко-активісти кілька днів тому звернули увагу, що у Севастопольському парку понад сто дерев помічені хрестиками і призначені для вирубування.
Керівниця громадського руху «Екодніпро» Любов Колосовська стверджує, що на вирубування підписані акти. Однак біологи та незалежні експерти говорять, що багато позначених дерев є здоровими, і нищити їх не треба.

Крім того, за словами Любові Колосовської, зрубування цих дерев є порушенням закону, адже парк є об’єктом природно-заповідного фонду, і пиляти дерева без проекту реконструкції парку не можна.

Також активісти зазначають, що цієї весни проти правил провели обрізування дерев, чим спотворили частину парку.

«У місті часто проводиться так зване омолоджування, — розповідає Борис Барановський, провідний науковий співробітник НДІ біології ДНУ ім. О. Гончара. — Має зрізатися не більше третини крони, а у нас обрізають так, що лишається тільки стовбур дерева або рогулька, дерева гинуть. Такими темпами у нас буде пустеля».

Біолог запевняє, що за ще радянським положенням, навіть хворі дерева на території міста підлягають лікуванню, а не видаленню. Тут же до вирубування призначені абсолютно здорові дерева. Натомість у парку є сухі та повалені дерева, на яких немає відміток для зрубування.

За словами представника Соборної в місті Дніпрі ради Павла Попова, була створена комісія, яка визначила аварійні дерева. До її складу ввійшли голова департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради, представник міського управління екології, представники Соборної в місті ради. Проте жодного біолога в комісії не було.

«За нашим припущенням, масове вирубування дерев у місті відбувається як заготовлення на дрова, — говорить Любов Колосовська. — За різними оцінками, кубометр дерева коштує близько 500 гривень, і спеціалісти в галузі твердопаливних котлів говорять, що зараз найкращий час, щоб рубати акації, вони є ідеальними дровами».
Add a comment...

Post has attachment
Близько 150 юних гімнасток пройшли ходою від своєї спортивної школи на Старокозацькій, 52г до будівлі Дніпровської міськради, в якій у цей момент відбувалась чергова сесія. Батьки гімнастів організували цей мітинг на знак протесту проти ситуації, яка склалася з залом, у якому тренуються молоді спортсмени.

Як пояснює Тамара Прохоренко, директорка СДЮШОР із художньої гімнастики, з січня 2015 року центральна рада фізично-спортивного товариства «Україна» перестала фінансувати всі спортивні школи, і з травня школу фінансує Дніпровська міська рада. Втім, будівля спортивного залу залишилась на балансі Дніпропетровської обласної організації фізично-спортивного товариства «Україна» і договірні стосунки між ними і міськрадою не складаються.

Наталя Голосюк, представниця батьківського комітету, наголошує, що протягом років батьки вклали багато грошей в ремонт старої будівлі, іншого пристосованого приміщення для занять художньою гімнастикою на данний момент немає. «Допоможіть нам залишитись в цій залі!» — горить Наталя.

Після того, як діти і їх батьки підійшли до будівлі Дніпровської міської ради, до них вийшли міський голова Борис Філатов і його заступник Олександр Шикуленко. Борис Філатов заявив батькам, що всі питання можна було надіслати на сторінку в Facebook і домовився з представниками батьківського комітету про зустріч після сесії. Олександр Шикуленко заявив, що Іван Прошак регіональний представник дніпропетровської обласної організації фізично-спортивного товариства «Україна» вимагає у міськради 110 тисяч гривень за оренду приміщення, і ця цифра є завищеною. Наша мета зробити так, щоб в залі могли спокійно займатись діти, і по-друге, як максімум передати будівлю на баланс міської ради. Якщо питання буде загострюватись, то ми готові іти в суд»

У телефонному коментарі регіональний представник Дніпропетровської обласної організації фізично-спортивного товариства «Україна» Іван Прошак зазначив: «Я завжди був тільки «за», я вісім листів написав на ім’я міського голови. Але Руслан Буленок, керівник управління у справах молоді та спорту Дніпровської міської ради, мені сказав, що ми не будемо платити. Він не правий, тому і вийшла така ситуація. А школа працює і буде працювати. Я завжди казав: давайте з’ясуємо наші юридичні стосунки. Ми прораховували орендну плату, в літні місяці вона складає тридцять-тридцять п’ять тисяч в місяц, в зимовий період вона складає сімдесят-сімдесят п’ять тисяч».
Add a comment...

Post has attachment
У «Діорамі» Дніпровського історичного музею відкрилася виставка «Портрет солдата» — фотографії чоловіків, котрі добровольцями або за призовом брали участь у воєнних діях на сході України.
Авторка фото та журналістка Віка Ясинська розповідає, що про війну пише вже два роки, паралельно до своїх статей робила фотографї військових. Коли фото накопичилася певна кількість, вирішила — чому б не зробити з цього виставку. «Чому назва «Портрет солдата»: це не лише зовнішній портрет, а, скоріше, психологічний. Ідея — показати «героя нашого часу», людей, які в певний гострий момент залишили якісь свої справи, родини, — пояснює Віка Ясинська. — Всіх єднає, що це люди не інертні, ідейні. Навіть якщо через якийсь час багато в кого є розчарування, але все одно в них у кожному свій стрижень. Це люди з бажанням щось міняти і щось робити, не заплющувати очі на щось і не опускати рук».

На виставці представлено 39 портретів, кожен із них супроводжують цитати з інтерв’ю, які показують внутрішній світ військового.

«У мене таке відчуття, що погляди пронизують саме єство. Після відвідин таких виставок можна або від серця щось сказати, або мовчати», — ділиться враженнями відвідувач виставки Олексій.

Фотовиставка «Портрет солдата» триватиме в «Діорамі» до 19 червня.
Add a comment...

Post has attachment
Починаючи від 2-го червня, протягом тижня в кінотеатрі «Правда-Кіно» показуватимуть чотири хіти цьогорічного фестивалю «Docudays UA». Це стрічки «Як змінити світ», «У променях сонця», «Українські шеріфи» і «Майже святий». Критерій відбору фільмів був найпростіший: саме на ці чотири стрічки в Києві під час показів стояли найбільші черги, тобто фактично найкращі фільми обирали самі глядачі.

«Як не дивно документальне кіно допомагає іноді краще розібратися в тому, що відбувається навколо тебе, допомагає співпереживати, виявити в собі страхи та проблеми і зрозуміти, як далі з ними жити. Воно може дивувати і бути більш захопливим, аніж ігрове кіно», — говорить Вікторія Хоменко, PR-менеджерка проекту «DOCU/ХІТ»

Фільми проекту «DOCU/ХІТ» у Дніпрі можна подивитися до 8 червня.
Add a comment...

Post has attachment
У Дніпровському геріатричному пансіонаті мешкає 600 людей, близько тридцяти з них — переселенці з зони АТО. Відсьогодні понад 60 мешканців зможуть переселитися в оновлені приміщення пансіонату. Реконструкція була профінансована урядом Німеччини.
«Ми дуже сподіваємося, що завдяки цьому проекту ми зможемо створити гідну домівку людям, які були змушені покинути свою рідну домівку. Особливо важкий новий початок для літніх переміщених осіб, тому дуже важливо, щоб вони жили в такому оточенні, де б почувалися добре. Після життя, сповненого праці, вони заслужили, щоб суспільство попілкувалося про них, якщо з якихось причин власна родина не в змозі це зробити», — зазначив генеральний консул Федеративної Республіки Німеччина Вольфґанґ Мьоссінґер.
Будівля геріатричного пансіонату зведена в 1979 році, відтоді не було жодного капітального ремонту, зауважує керівник пансіонату Олег Кондрашевський.
Під час ремонту поміняли електрику, труби, опалення, замінили всю сантехніку та меблі.
В’ячеслав Руденко та Любов Парасоцька — переселенці з Костянтинівки Донецької області, в пансіонаті мешкають уже два роки: «Хочеться вірити, що ремонт цей продовжать тому що решта приміщень цього потребують. Ми з Любашкою задоволені. Єдиний недолік — відсутність гарячої води в літній період, підводить ТЕС нас. Ми ревматики, тому нам потрібна гаряча водичка».
Add a comment...

Post has attachment
На нашого колегу з Громадського ТБ Запоріжжя Анатолія Остапенка сьогодні зранку стався напад.
Жахливо бачити такі варварські способи тиску на журналістів, хоч водночас це можна розглядати як химерне мірило ефективності журналістської діяльності, зокрема розслідувальної, якою Толя та його колеги займаються дуже успішно. Тримайтеся - і так тримати.
Add a comment...

Post has attachment
Що знають діти про Другу світову війну? Ми вирішили поставити це питання одинадцятирічним дітям, які ще не вивчали відповідний період історії в шкільній програмі, відповідно, вони не перевантажені шаблонами шкільних підручників.
Хто з ким воював? Чому розпочалася ця війна? Хто з ким має примиритися? Кого ми згадуємо 8-9 травня і як ви відзначаєте цю дату? Відповіді маленьких дніпрян — у нашому відео.
Add a comment...

Post has attachment
Близько п’ятдесяти дніпрян зібралися на площі Героїв Майдану зранку 8 травня, щоб взяти участь у пам’ятній ході до Дня пам’яті та примирення. Під червоно-чорними та синьо-жовтими прапорами піша колона вирушила до меморіального комплексу в Парку пам’яті і примирення. Там відбулася панахида за загиблими не лише в Другій світовій війні, а й за тими, хто захищав Україну в усі часи.

«Уже четвертий рік поспіль ми проводимо захід, присвячений Дню пам’яті та примирення. Наше завдання — змістити акцент у бік світу та Європи. Для нас, українців, це не свято, це день вшанування пам’яті загиблих і жертв Другої світової війни», — зазначив організатор заходу Сергій Карноза.
Add a comment...

Post has attachment
На Дніпропетровському навчально-виробничому підприємстві Українського товариства сліпих виготовляють полімерно-піщану тротуарну плитку. Враховуючи специфіку підприємства, там розробили тактильну плитку для людей зі слабким зором та незрячих.
Сировиною для плитки є пісок та відходи побутового пластику — це подрібнені відра, тазки, пакувальні матеріали. Вона не руйнується під впливом морозу, води, порівняно з бетонними виробами
Підприємство дає роботу людям з інвалідністю: крім незрячих, там працюють люди з іншими проблемами зі здоров’ям, з якими складно знайти роботу.
«Я з-під Луганська, з Лутугиного. Маю лише чотири відсотки зору, — розповідає Олександр Ворона, підсобний працівник цеху. — На цьому підприємстві я з зими, до цього працював на приватного підприємця — це пекло. А тут я дуже задоволений умовами: у мене два вихідних, робочий день вісім годин, соцпакет, зарплату не затримують».
За словами старшого менеджера підприємства Сергія Ткаченка, плитку, вироблену в Дніпрі, купують Львів, Івано-Франківськ, Житомир, Рівне, ведуться перемовини з Одесою. Їхню плитку вкладуть на Хрещатику біля реконструйованого ЦУМу. Проте Дніпропетровська влада, за словами Сергія, не хоче ні бачити, ні чути підприємство УТОСу.
«У місті немає жодної зупинки, обладнаної для людей з інвалідністю. Нам потрібно хоча би вісім зупинок: у нас є два підприємства, плюс у місті є два гуртожитки, де живуть люди зі слабким зором і незрячі. Щоб зробити зупинку, треба зробити проект, якого не існує в Україні. Щоб його зробити, потрібно його затвердити в районній раді, потім у міській раді, обласній і далі по колу. Це нікому не треба. Інваліди необхідні тільки самим собі і тим, хто їх оточує», — підсумовує Сергій Ткаченко.
Add a comment...
Wait while more posts are being loaded