Profile cover photo
Profile photo
Оля Гаранина
135 followers
135 followers
About
Posts

Post has attachment
Отличная акция вчера прошла у Wizzair!
1 билет покупаешь, 2 бесплатно. Воодушевившись не на шутку, начала отлавливать билеты подешевле. Выбрав даты, закинула на оформление 2 билета на Кипр, тут же предложение стать членом клуба, окей, выбираю членство, нажимаю купить. На тебе, ошибка! Давай заново, а билеты уже на 1000 грн дороже! Обидно, но все еще дешево. На второй попытке, повторение истории - ошибка, и подорожание на 1000 грн. Уже не просто расстроилась, а обиделась. На Кипр желание лететь отпало. Попробовала купить Будапешт. Целый день цена стояла неизменно 999 грн туда, 1249 обратно. Нажав купить, мы получаем ошибку и цену уже 1499 туда, и обратно... даже не смотрела. В общем, полна злости и негодования, я забросила попытки устроить себе хоть какой-то отдых, приемлемый моему карману. Спасибо Визейр за такую чудесную акцию!
П.С. на сегодняшний день, цены на те же даты у Визейра со всеми доплатами и т.д. почти сравнялись с МАУ, и какой же это лоукостер?
Photo
Add a comment...

Post has attachment
Photo
Add a comment...

Post has attachment

Post has shared content
Япония

В День Всех Влюблённых, 14 февраля, японские женщины по традиции дарят мужчинам шоколад. Однако тип шоколада, который они дарят, очень сильно зависит от природы их отношений. Шоколад Гири (Giri-choko) покупают для начальников, коллег и близких друзей мужского пола. Гири означает «обязанность», и поэтому эти шоколадки не несут в себе никакого романтического значения. А вот шоколад Хонмей (Honmei-choko), напротив, дарится молодым людям, любовникам или мужьям. Эти шоколадки очень необычные, потому что готовят их женщины сами, вручную. Мужчины, которые получают шоколад Хонмей в День Святого Валентина, могут считать себя счастливчиками.

Спустя месяц, в Белый День (White Day), который празднуют 14 марта, мужчины должны ответить подарком на подарок, причём те подарки, которые подарят они, должны быть в два или три раза дороже, чем те, которые они получили в День Святого Валентина. Термин «sanbai gaeshi», который буквально переводится как "тройной возврат", как нельзя лучше описывает суть этой традиции. Если мужчина не дарит подарок взамен, считается, что он ставит себя выше женщины, которая сделала ему подарок, причём так считается несмотря ни на какие отговорки. Дарение подарка одинаковой стоимости расценивается как способ сообщить, что вы прекращаете отношения. Изначально взамен дарился только шоколад, но теперь традиция допускает подарки в виде украшений, аксессуаров, одежды и нижнего белья.

Уэльс
 
День Святой Дуйнвены (Dwynwen's Day), также известный как Уэльский День Святого Валентина, празднуется каждый год 25 января. В этот день чтят Уэльскую Святую Дуйнвен, чья древняя и трагическая история любви вдохновила жителей Уэльса на то, чтобы обмениваться открытками и подарками, а также на то, чтобы выражать свои глубочайшие чувства друг другу.

Согласно легенде, Дуйнвен полюбила молодого принца по имени Маерон (Maeron). Маерон ответил взаимностью, но по какой-то причине они не могли быть вместе. По этому поводу существуют три гипотезы: 1) Маерон изнасиловал Дуйнвен несмотря на её желание быть девственницей до свадьбы; 2) её отец запретил этот брак, или 3) её отец уже отдал её руку кому-то другому. Дуйнвен, обезумевшая от своей любви к Маерону, молится о том, чтобы разлюбить его. Ангел внимает её мольбам и приносит ей зелье, которое убивает её любовь к Маерону и превращает его в лёд.

Затем Бог выполнил три просьбы Дуйнвен. Сначала она попросила освободить Маерона из его ледяной могилы. Затем она попросила Бога сделать её святой покровительницей всех влюблённых и дать ей возможность остаться незамужней до конца её дней. Как только Бог выполнил все три её желания, Дуйнвен посвятила себя церкви и основала женский монастырь на острове Лландуйн (Llanddwyn Island).

По традиции в День Святой Дуйнвен люди дарят своим любимым любовные ложки. Традиция дарения любовных ложек появилась в Уэльсе ещё в 17 веке, когда молодые люди вырезали их из цельного куска дерева, украшали рукоятки романтическими символами и затем дарили их тем женщинам, которые им нравились. Самые ранние примеры таких ложек, датированные примерно 1667 годом и сохранившиеся до наших дней, можно увидеть в Уэльском Народном Музее (Welsh Folk Museum), в Сент Фаганс (St Fagans) в городе Кардифф (Cardiff). Там вы сможете убедиться в том, что такие ложки хранятся намного дольше, чем традиционные розы, даримые на День Святого Валентина!

Великобритания

В Великобритании, в канун Дня Святого Валентина, женщины прикалывали четыре лавровых листа к углам своих подушек и ели яйца, в которых был удалён желток, а вместо него была засыпана соль. Они считали, что после этого им удастся увидеть во сне своих будущих мужей. Также существовала традиция, по которой женщины писали на бумажках имена тех мужчин, которые им нравились, затем приклеивали их на глиняные шары и бросали в воду. Они верили, что та бумажка, которая всплывёт первой, будет содержать имя их будущего мужа. Несмотря на то, что большинство традиций сейчас стали фольклором, некоторые из них соблюдаются и по сей день.

Среди молодежи Англии особо сильна сентиментальность. Очень развиты традиции гаданий на день святого Валентина. Незамужние девушки стараются встать до восхода солнца и наблюдать в окно мужчин, проходящих мимо. Поверье гласит, что суженым станет первый увиденный мужчина. В одном графстве Англии молодые девушки до 12 лет в полночь обходят церковь, читая стихи. Считается, после этого к ним придет настоящая любовь. Имя на бумажке, которая выплывет первым и будет именем будущего суженого. Довольно интересно и то, что на день влюбленных британцы поздравляют не только близких людей, но и своих любимых домашних животных: кошек, собак, лошадей. Популярные подарки в этот день — сладости в виде сердечек, открытки-валентинки, медвежата Тедди.

Южная Корея

В Южной Корее, также как и в Японии, на 14 февраля женщины дарят мужчинам шоколад. Затем мужчины дарят женщинам шоколадные конфеты на 14 марта (Белый День). 14 апреля, в Чёрный День (Black Day), те, кто ничего не получил ни 14 февраля, ни 14 марта, идут в китайский ресторан и едят чёрную лапшу (자장면 jajangmyeon), чтобы оплакать своё одиночество. Корейцы также празднуют День Пеперо (Pepero Day), который приходится на 11 ноября. В этот день молодые пары дарят друг другу печенье Пеперо. 11 ноября (11/11) специально было выбрано для того, чтобы походить на длинную форму печенья. В Корее 14 число любого месяца знаменует какой-либо день, связанный с любовью, хотя значение большинства из этих праздников не совсем понятно. С января по декабрь они отмечают: День свечей, День Святого Валентина, Белый День, Чёрный День, День Розы, День Поцелуя, День Серебра, Зелёный День, День Музыки, День Вина, День Фильма и День Объятий.

Финляндия

В Финляндии День Святого Валентина называется «Ystävänpäivä», что означает «День Дружбы». В отличие от множества стран, в которых День Святого Валентина – это, главным образом, День Всех Влюблённых, в Финляндии этот день также является днём, когда близкие друзья обмениваются открытками и подарками. Но несмотря на это, День Святого Валентина остаётся популярным днём для заключения помолвок и проведения свадеб.

Китай

Седьмой день седьмого месяца по лунному календарю называется Цисицзе (Qi Xi Jie), он также известен как: «Ночь Семерок», «Фестиваль Двойных Семёрок», «День Рождения седьмой сестры» или «Фестиваль дочери». Это традиционный праздник, который недавно был назван Китайским Днём Святого Валентина. В 2013 году этот праздник выпадает на 13 августа.

Этот традиционный китайский фестиваль основан на романтической любовной истории, которая началась более 2000 лет назад. Как и у всех народных преданий, у легенды фестиваля Цисицзе есть много вариантов, но основная история остаётся неизменной. Она гласит о том, что китайскую пару, состоявшую из Нюлана (Niulang), который был пастухом, и Чжиню (Zhinv), которая являлась феей-ткачихой, разлучила богиня Неба, которая разозлилась из-за того, что фея захотела выйти замуж за смертного. Они могли видеть друг друга только раз в году на мосту, сформированном сороками, которые сжалились над разлучённой парой.

Чтобы отпраздновать этот день, влюблённые навещают Храм Свахи и молятся о любви, счастье и супружестве. Одинокие люди тоже ходят в этот день в Храм, чтобы помолиться об удаче в любви. В эту ночь незамужние девушки молятся Веге (Vega), звезде Ткачихи. По традиции, в этот день девушки вырезают разные рисунки на дынях.
 
Италия
Родоначальница этого замечательного праздника. День влюбленных в Италии — только для влюбленных и подарки знакомым, родственникам и друзьям дарить не принято. Влюбленные парочки дарят друг другу подарки в форме сердечек. Очень популярны «baci» (в переводе на русский язык - «поцелуйчик») - конфеты и изделия из шоколада, прикрепляющиеся к плюшевым мишкам, сердечкам и цветкам. На обертке конфет написаны слова о любви на разных языках мира.
США
14 февраля в Америке — воистину важнейшая дата. По традиции на день святого Валентина, женщины делают предложения своим возлюбленным. И по традиции он конечно же не может отказаться. Именно в Америке родилась традиция посылать своим возлюбленным на день влюбленных марципаны. Сейчас дарят конфеты, шоколад, карамельки и другие сладости, упакованные в коробочки в виде сердечек.
Германия
Для немцев сама любовь — что-то вроде сумашествия, поэтому святой Валентин считается прежде всего покровителем сумасшедших. В этот день украшают псих.больницы красными лентами. Поэтому, если 14 февраля, в Германии вы увидите здание украшенное лентами и шарами, знайте — перед вами псих.лечебница.
Исландия
Празднование для влюбленных в этой стране невозможно представить без традиционных костров и гуляний. И хотя праздник проходит в честь Вали (или Вили) — сына Одина, он непосредственно имеет отношение к любви и романтике. Девушки вешают своим любимым головешки на шею, а парни в ответ стараются повесить камушки. В чем смысл ритуала? В день Вали для того чтобы зажечь костер, нужно высечь искру, ударив камнем о камень.
Словения

Святой Валентин – это один из весенних святых в Словении: согласно поверью, растения и цветы начинают расти в этот день. Зачастую, этот день является первым днём в году, когда возобновляются работы на виноградниках и в полях. По традиции, День Святого Валентина приходится на 14 февраля, и святой приносит ключи от корней всех растений, что означает, что природа начинает просыпаться. Также по поверьям, в этот день полевые птицы делают предложение своим любимым и женятся. Ежегодный День Всех Влюблённых, который празднуют в Словении 12 марта, приходится на день Святого Григория.
Photo
Add a comment...

Post has shared content
Красивые и практичные шкатулки для драгоценностей станут отличным подарком Вашей любимой в День Святого Валентина!
http://sameto.com.ua/razvlechenija-i-podarki-shkatulki-dlja-ukrashenij/c-325_399.html
Photo
Add a comment...

Post has shared content

Post has shared content

Post has shared content
Як святкують день Святого Миколая в інших країнах

Святий Миколай-Чудотворець, архієпископ Мирлікійський, належить до найвизначніших святих християнської церкви. Його люблять і вшановують на Заході та Сході. З особливим нетерпінням чекають на день пам'яті святителя діти - бо для них то означає веселе свято й подарунки.

Архієпископ Миколай, багатолітній пастир антіохійських християн на межі ІІІ-ІV століть, був однією з найяскравіших постатей в історії Церкви перших віків. Його служіння припадає на час останніх великих гонінь на вірних і подальше становлення Церкви після Костянтинової реформи, коли "період катакомб" відійшов у минуле. Відомо, що владика Миколай брав участь у І Нікейському Соборі, який закріпив у Символі Віри основне догматичне вчення християнства, проте жодних богословських праць він по собі не залишив. Що ж тоді живить людську пам'ять про Святого вже стільки століть? Серед сучасників Отець Миколай відзначився чистотою життя, за яку мав від Бога дар чудотворення, а також милосердям і благо-дійністю. Очільники Церкви й богослови, встановлюючи свято, закликали вірних пам'ятати саме про ту взірцеву чистоту й щедру доброчинність, брати їх за взірець.

З історичних джерел знаємо, що вже в VI ст. день упокоєння Святого став значним християнським святом Східної Церкви - тоді імператор Юстиніян І (527-565) збудував на його честь церкву в Константинополі. Єрусалимський канонар VII ст. на 6 грудня каже: "Пам'ять Миколая, єпископа одного великого города". Усі грецькі місяцеслови з IX століття мають цей празник. Найдавніший життєпис Святого Миколая походить теж із IX ст., а імператор Мануїл Комнен (1143-1181) навіть державним законом приписав святкувати день пам'яті Святого Миколая. З Візантії свято поширилося по цілому світу - й на українські землі також. За переданням князь Аскольд узяв Святого Чудотворця за небесного покровителя й мав хресне ім'я Миколай.

До Західної Церкви свято прийшло у IX ст., коли папа Миколай (858-867) - перший папа з цим іменем - близько 860 р. збудував у Римі церкву Святого Миколая. Особливо прижилося й полюбилося свято в Німеччині, куди його принесла візантійська княжна Теофана, жінка цісаря Оттона II (973-983).

Саме на німецьких землях день Святого Миколая перетворився на дитяче свято, та сталося це через кілька віків. Загалом же, найперше (в деяких країнах і до сьогодні, особливо Болгарії та Греції) Святий Миколай є опікуном подорожніх, моряків і рибалок. Йому присвячене місто Амстердам - столиця Голландії, країни великих мореплавців. Адже згідно з житієм Святий неодноразово приходив на допомогу людям під час стихійного лиха - силою молитви зупиняв грозу чи бурю. Так довший час вважалось і в Україні - кожен рибальський курінь мав обов'язково ікону цього святого, перед якою на початку ловецького сезону й у часи негоди, стихійного лиха служили молебень. Й нині у храмах саме перед іконою Св. Миколая моляться, вирушаючи в далеку дорогу, а також при освяченні різноманітних транспортних засобів.

Вважався Святий Миколай і захисником бідних, скривджених, неспра-ведливо засуджених - також на основі житійного передання. Шанували святителя і як покровителя шлюбу. Бо, згадаймо, що одне з перших його чудес - рятунок від ганьби та блуду трьох сестер, батько яких не мав ко-штів на посаг і весілля. Тоді, ще юний, священик Миколай уночі підкинув до хати тієї родини три торби грошей. Згодом через те, що вшанування Св. Миколая випадало у році двічі - у грудні та травні, часи знакові для хліборобів, за свого покровителя святого узяли й трудівники-селяни...

*
То як же Святого Миколая "привласнили" собі діти? Спершу з появою шкіл при храмах Святий Миколай став опікуном учнів - ця традиція теж ґрунтується на житії святителя, якому в дитинстві легко давалася всяка наука. Так, за хроніками відомо, що в XI столітті у Кельнському соборі в день пам'яті святителя учнів церковної школи обдаровували солодо-щами. З храму та школи свято поширилося на родину.

У середньовічній Німеччині саме напередодні свята Миколая матері вручали дітям новий зимовий одяг, інші обновки. Погодьмося, що справити нове вбрання у ті часи справді можна було вважати за привід для свята. Разом із вбранням діти отримували й солодощі - горіхи, сухофрукти та особливі солодкі хлібці з сушеними грушами (аналог українських миколайчиків-медівників), шкільне приладдя, зрідка іграшки, які клали в нові чи полагоджені й начищені старі черевики. Діти, котрі протягом року не слухалися батьків, діставали цього дня замість солодощів - в'язку різок. Хто гідний пода-рунка, а хто ні, - вважалося, записано у "Золотій книзі", яку має при собі небесний опікун. У старих церковних записах є такі слова: "Напередодні СвятогоНіколаусаматерітримаютьнапоготовіподарункитарізки длясвоїхдітей" (1555 р.). А в давній миколаївській колядці: "Святий Ніколасе, меніпоклади, щозапотрібневважаєшти. Яблука, горіхи, мигдальмаленькідітирадоїдять!"

Подібний звичай перейнявся до Австрії, Голландії, Чехії, Словаччини, Польщі, Хорватії. У деяких країнах нечемні діти замість різки дістають вуглину чи картоплину.

Часто Святий Миколай приходить не сам. У ряді країн Західної Європи супутником Святого Миколая є ослик, який допомагає розвозити пода-рунки дітям. Він має незвичайну сіро-сріблисту шерсть. Саме для цього віслюка діти лишають біля черевичків кілька морквин - адже тваринка за нічну подорож втомиться та зголодніє. Про пригоди Миколаєвого ослика є багато історій. Це не небесний гість, а справжній земний віслюк. Але за німецькими легендами, Ніколаус завжди бере чотириногого помічника тільки з тієї ослячої родини, в якій від пра-пра-пра-прадідів тягнеться неперервна родова лінія. Легко здогадатися, що давній предок цього знаменитого роду колись віз на собі до Єрусалиму Іншого важливого Вершника...

В Австрії в день свята спершу вулицями міст ходить зграя лихих Крампусів-чортІв - відбувається справжній чортячий парад. Вони гримлять ланцюгами, кричать, лякають перехожих. Але ось на майдані біля собору з'являється Святий Ніколаус - і чортівня злякано відступає, тікає й ховається. Настає час подарунків. Лихий чорт, що приносить різ-ки, ходить за Миколаєм у Хорватії та Словаччині. У Чехії ж, коли Святий Мікулаш рушає до дітей, його супроводять ангелик і чорт-паркел. Кожен з них має по книзі - там занотовані добрі та лихі справи кожної дитини. Перш ніж вручати дарунки, чиниться суд, чи заслужив малюк на небесні гостинці.

У Нідерландах свято починається ввечері 5 грудня - діти й дорос-лі таємно дарують одне одному подарунки, які супроводять листівки з віршами, присвяченими адресату. У вірші слід передати всі найкращі побажання - так ніби це написав сам Святий Миколай. Саме ж свято починається вранці. За народними голландськими повір'ями Сінтер-клаас приїздить до країни з далекої Іспанії (чому саме з Іспанії - ніхто не знає). Визначний гість прибуває з моря на кораблі через Роттердам, зустрічають його у крихітному рибальському селі Моннікендам, що не-далечко від Амстердаму. Супроводить святого пошт зі слуг-маврів, які звуться Чорні Піти й одягнені, як середньовічні пажі. Усі вони сходять із корабля - на набережній їх урочисто вітають бургомістр, альдермен, члени міського правління та юрми радісних людей. Сінтерклаасу підво-дять білого коня. Дзвонять дзвони, стріляють гармати, в небі пломеніють феєрверки. Святкова процесія рушає центральною вулицею через усе місто. Потім святий гість зі слугами відвідує різні дитячі заклади (школи, лікарні тощо). Ближче до Різдва Сінтерклаас приходить у родини. Коли наближається час гостини, батьки намагаються залишити малюків насамоті у вітальні. Тихенько прочиняються двері, у щілину просувається чорна рука й розкидає цукерки та фрукти. Доки діти збирають солодощі, до кімнати поважно заходить Святий Миколай. Він розпитує дітей про їхні справи, навчання, успіхи, невдачі, мрії, а також примхи й непослух (адже як небесних опікун усе знає!), трохи хвалить, трохи докоряє, дає поради та настанови - й іде. Подарунки ж будуть пізніше. На Святий вечір діти залишають на вікні чи біля каміну своє взуття, біля нього гостинці для коня Сінтерклааса (моркву, сіно, окраєць хліба). Вночі Святий об'їде по дахах все місто, всю країну, а Чорний Піт спуститься по димоходу й покладе кожному належні подарунки. Серед них є й обов'язкові - тради-ційні святкові солодощі: вершкові льодяники у формі троянди, гвоздики та сердечка, шоколадні чи мигдалеві ініціали дитини, марципанові по-росятка, коник і сам Сінтерклаас, різні фігурки-медівники.

*

В Україні день Святого Миколая здавна був значним і веселим святом, а в багатьох містах і селах того дня припадало храмове свято. (Навіть нині тільки в Києві на Подолі є три церкви Святого Миколая - і кожну супроводить давня легенда.) У різних місцях миколаївські гуляння мали різноманітні назви й особливості, обходження дворів, миколаївські колядки, миколаївські скрипники (змагання музик) тощо.

Цього дня варили пиво. "Вітали сніжну зиму" - на санях тричі об'їжджа-ли довкола села. А для дітлашні пеклося особливе печиво - миколайчики. Це було своєрідне "розполовинення посту", після Святого Миколая по-чинали готуватися до Різдва, вчити колядки, лагодити вертепи.

Темної зимової ночі з 18 на 19 грудня Святий Миколай сходить із небес до українських малюків, звідки він бачить і знає, як поводяться діти цілий рік. Має він золоті сани з білими золотогривими кіньми, до хати заходить дверми, але часто невидимий, подарунки підкладає за-вжди під подушку, за винятком хіба тих, які не помістяться. Часто його супроводжують світлокрилі янголята, а недалечко крутяться й чортики, котрі переконують Святого, що вкраїнські діти були геть нечемні, тому не заслуговують на небесні гостинці. А самі рогаті вертихвости тільки й мають на очі, як украсти торбу з дарунками. Проте нічого в них не ви-йде! Миколай усе знає, та й ангелики добре пильнують. Всі хлопчики і дівчатка отримають дари від Святого. Й лише дуже неслухняні дістануть від Миколая золоту-срібну різку та наказ виправитись до наступного року. Отож, вітаймо Святого Чудотворця, що загостив до нашого краю!
Photo
Add a comment...

Post has shared content

Post has shared content
Надеемся, Вы не суеверны и отлично проведете пятницу!
Photo
Add a comment...
Wait while more posts are being loaded