Тіло болю.
- Діду, Ви якось казали, що як людина лякається, то біжить до тіла болю.
А що то за тіло таке?
- А, згадав нарешті…я тобі казав, нема питання – нема відповіді. Як тобі не цікаво, то чого я маю розповідати.
Гаразд, але я хитро зроблю, розповідати не буду, а дам тобі завдання та дві підказочки маленьку й велику.
Завдання – знайди то тіло болю сам.
Підказка маленька така – тіло болю там де боляче.
Підказка велика – не тре мудрствувати, все просто, увімкни здоровий повсякденний глузд.
Працюй.

-Ну що, вже три години промайнуло?
- Дещо я винайшов, але чи воно так, чи е то Правда?
- Ти розповідай, бо більшим дурнем, як коли ти приїхав вже не будеш, тільки меншим.
- Тоді так.
Здоровий глузд та Ваша підказка кажуть, знайти тіло болю може допомогти тільки біль. Тобто потрібно якось зробити собі боляче й при цьому не постраждати. Далі той біль потрібно дослідити, як Ви казали – що відбувається в середині як взагалі щось відбувається.
-Так, без цього розуміння ти взагалі нічого не зрозумієш.
https://plus.google.com/+TarasenkoValentin/posts/1zyr5Smcpsi

- Найпростіше було вдарити себе наприклад по руці або по нозі…тут виявилось, що біль, як ляснути по шкирі, з’являється не на поверхні, а десь трохи глибше. Це я помітив, як після ляпасу обмацав місце, де боліло. Тож на поверхні шкіри болю немає, і десь далі, всередину він зникає. Виходить біль має якуюсь певну протяжність, певний простір; протяг.
- Це добре спостереження, але як ти у цьому переконався?
-Так, я замислився над цим питанням, та й почав катувати себе по всьому тілу, у різний спосіб.
Перше, що допомогло, заломи на пальці та больові заломи на суглоби з рукопашу. Я виявив, що дійсно, як не роби собі боляче, біль НЕ виходить на поверхню та має певний невеликий протяг в глиб, всередину.
-О! От то і є тіло болю. Трошки вглиб від шкири та невеличкий протяг всередину.
- А що далі? Що з цим робити?
Далі буде…
Shared publiclyView activity