Profile cover photo
Profile photo
Сергій Войтюк
38 followers -
Духовий оркестр - музика вулиці.
Духовий оркестр - музика вулиці.

38 followers
About
Posts

Post has attachment
Небесна сотня. Brass Band. MuseScore.
Add a comment...

Post has attachment

Post has attachment

Post has attachment
Сподіваюсь, що ця праця принесе користь як початківцям так і тим що вже при ділі - з найкращими побажаннями дід Сергій.                     Тисніть посилання внизу і читайте... вивчайте...друкуйте... 
Add a comment...

Post has attachment
СИМОН ПЕТЛЮРА

Хода для духового оркестру
Add a comment...

Post has attachment
СТЕПАН БАНДЕРА

Хода для духового оркестру
Add a comment...

ГУЛЯЙПОЛЕ
https://drive.google.com/file/d/0BxtmMe-0kQYmSnVoSE9OamRlNXM/view?usp=sharing
Для духового оркестру

Музичний погляд у минуле

Пам’яті хлопців Української селянської
армії під проводом
НЕСТОРА МАХНА

Вдерся промінчик пам’яті у темряву забуття і висвітлив
нам таку картину:

Курява, коні, хлопці на тачанках - хтось намагається
грати на гармошці. І все це марево з шаленою швидкістю
мчить над широким українським степом...

На залитому сонцем майдані людно і гамірно. Промовляє
"Батько". Радість святкового спілкування трохи потьмарює
тривога наступних подій.

І знову у путь, і знову вперед за примарою слави і
свободи. Та не склалося. Летять у темряву розгнуздані коні,
топчуть все на своєму шляху.

У раптовій тиші десь прокричала сова.
Add a comment...

Post has attachment
ГЕНЕРАЛ  ЧУПРИНКА

Хода для духового оркестру
Add a comment...

Post has attachment
ЄВГЕН КОНОВАЛЕЦЬ

Хода для духового оркестру
Хто любить військову музику тисніть посилання і слухайте.
Add a comment...

БІБРАК ВОЄВОДА
https://drive.google.com/file/d/0BxtmMe-0kQYmQTBGUFg5WDczREk/view?usp=sharing
Хода для малого духового оркестру

 Львівська газета Поступ. 8 вересня 2005 року. Іван Ґор. Довкола Куликівської битви.

..."Московський князь мав усі шанси програти цю баталію. Однак його врятував швагро Дмитро Коріатович, котрий у вирішальний момент вдарив на орду своїм запасним полком. Ідея заховати в лісі частину війська, щоб використати їх в час кризи, що мала настати у битві двох приблизно рівносильних супротивників, теж належала Дмитру Коріатовичу.

Він походив з литовського княжого роду. Був внуком самого Ґедимінаса і сином Михайла Коріата. Нащадки князя Коріата князювали на Поділлі, Волині та в Карпатській Русі.

Дмитро був молодшим Коріатовичем, тож не міг розраховувати на більше володіння. Деякі історики вважають, що він був мав якісь маєтки в районі нинішньої Бібрки. Як пише Леонтій Войнович, між 1353-1366 роками. Землі вздовж річки Бібрка (Бобрка, Боберка) належали до володінь, залежних від волинського князя Любарта Ґедиміновича, дядька Дмитра Коріатовича. У 1366 році Любарт втратив ці землі, які перейшли у залежність від Польщі та Угорщини.

Тоді Дмитро Коріатович перебрався на Сіверщину, а потім на Московщину, де його стали називати Боброком Волинським. У 1371 році Дмитро Коріатович одружився з Анною Іванівною, сестрою московського князя Дмітрія, прозваного потім Донським.

Саме своєму швагрові приніс Дмитро Коріатович перемогу над татарами. А доля битви могла би бути інакшою. Бо поряд з московським та татарським військами у придонських степах рухалась армія великого князя литовського Ягайла, котрий вважався союзником Мамая.

Однак Ягайло не втрутився у баталію. Нібито через те, що у його війську було багато руських князів, що не хотіли воювати проти своїх "православних братів". Однак у XII-XІV ст. православні князі постійно воювали між собою, і не раз кликали собі на допомогу половців, татарів, литовців"...
    
Так писав Іван Ґор у газеті Поступ за 8 вересня 2005 року. Ото ж Боброк Волинський має якесь відношення до Бібрки. Зараз мешканці Бібрки  по - простому називають себе бібраками і бібрянками. Тому і Бібрак воєвода.
Add a comment...
Wait while more posts are being loaded